Місто, де моляться за мир, або Як виживають у Слов’янську | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Місто, де моляться за мир, або Як виживають у Слов’янську

Слов’янську загрожують спалах епідемії та голод, побоюються волонтери, які надають допомогу мешканцям міста, що опинилося в епіцентрі конфлікту на Сході України.

Зруйновані внаслідок обстрілу будинки не придатні для життя

Зруйновані внаслідок обстрілу будинки у Слов'янську не придатні для життя

"Коли наші волонтери роздають продукти харчування, то люди плачуть. Їм реально нічого їсти", - розповідає DW мешканець Слов’янська Петро Дудник. Він разом з іншими добровольцями займається наданням гуманітарної допомоги та евакуацією мешканців. Часто люди залишають місто без жодної копійки. Більше двох місяців у Слов’янськ не надходять пенсії, соціальні допомоги та заробітні плати для бюджетників.

Комунальна катастрофа

У місті повністю зруйнована комунальна система. Немає електроенергії, води, газу. Не працює центральна каналізаційна система. "Ви можете уявити, що це таке, коли люди замість унітазів використовують пакети для сміття, і чим це обернеться? " – каже мешканець Слов’янська. Разом з іншими добровольцями Петро Дудник вивозить людей до Ізюму на Харківщині або у Святогірськ, що за 30 кілометрів.

Зруйновані внаслідок обстрілу будинки не придатні для життя

Слов'янськ: стрілянина та вибухи продовжуються

Серед тих, кому доводиться рятувати життя, - багато лежачих та інвалідів. "Інколи нам телефонують і кажуть: потрібно вивезти жінку після інсульту або дідуся, який не рухається. Виносимо їх з дому на руках або носилках. Якось домовляємось про розташування їх в лікарнях чи в спеціалізованих закладах. Інколи перевозимо в Святогірськ у табір для біженців. Там за ними вже доглядатимуть", - розповідає Петро Дудник.

Мешканець Слов'янська - батько восьми дітей, шестеро з яких усиновлені. Каже, що вже давно співпрацює з фондом Ріната Ахметова "Розвиток України". Спочатку – у вирішенні проблем дітей-сиріт, а на разі фонд допомагає з медикаментами, продовольчими пайками та евакуацією мешканців із зони АТО, організувавши телефонні гарячі лінії.

Гаряча лінія приймає в день 300 дзвінків

Щодня на гарячу лінію для бажаючих виїхати із зони АТО надходить десь 300 дзвінків, розповіла DW менеджер фонду "Розвиток України" Євгенія Рзаєва. Номери телефонів волонтери розклеїли в людних місцях Слов’янська. Евакуація, продукти, медикаменти – це основні прохання мешканців із зони АТО. Пік евакуації вже минув, однак близько півтисячі людей в день волонтери стабільно вивозять, каже Євгенія. Звичайно, є складнощі, то не випускають, то потім не впускають машини на блокпостах, тому постійно доводиться їхати в об’їзд полями та лісами. На щастя, під якусь стрілянину автобуси з людьми не потрапляли, каже Євгенія.

Батьки у Слов'янську відправляють дітей у табори

Батьки у Слов'янську відправляють дітей у табори

У фонду є також можливість розселити людей в пансіонатах чи в дитячих таборах по всій Україні. Поки існують домовленості про проживання до кінця літа. Деякі бази взяли на себе витрати, підключили і місцеві органи, і місцевих волонтерів, каже Євгенія. Людям, які залишаються в Слов’янську, фонд через волонтерів допомагає продовольчими пайками. В пакетах – крупи, макарони, консерви, чай. Нині створюються пункти, де люди зможуть безкоштовно отримати ще й медикаменти, розповіла менеджер фонду "Розвиток України".

Молитва за мир

За словами координатора обласного штабу допомоги біженцям Івана Волчка, у Слов’янську з 120 тисяч мешканців залишилися приблизно половина. Евакуацію людей, гуманітарну допомогу місту взяли на себе благодійні фонди та Червоний Хрест. Однак проблему з відсутністю грошей ніхто не здатний вирішити. Через дії терористів уряд припинив фінансування соціальних допомог, пенсій та заробітних плат бюджетникам міста, очевидно, до припинення вогню, припускає Волчок.

Без допомоги волонтерів мешканцям Слов'янська не обійтися

Без допомоги волонтерів мешканцям Слов'янська не обійтися

Утім, самі мешканці Слов’янська з тривогою кажуть, що, попри оголошене перемир’я, стрілянина та вибухи продовжуються. "Людям це навіть важко уявити, але якщо під’їхати наразі до міста, то чути канонаду", - каже Петро Дудник. Він сам також вивіз у Святогірськ свою велику родину. "Але однаково вночі моя донька від кожного звуку прокидається і кричить: "тато, стріляють!" Тому моя молитва – про мир. І все, чого я хочу, пережити цей час і повернутися в місто, щоб відбудовувати його".

DW.COM

Реклама