Міністр Ігор Швайка: ″Продовольство, яке не купує Росія, спрямовуємо на армію″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.11.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Міністр Ігор Швайка: "Продовольство, яке не купує Росія, спрямовуємо на армію"

Міністр аграрної політики України Ігор Швайка, який бере участь у міжнародній конференції з проблем харчування у Римі, розповів DW про врожай-2014 та перспективи українського експорту на ринки ЄС і Росії.

Ми повернемось до нормальних торгівельних стосунків з Росією, коли сама Росія знов стане нормальною країною, - зазначив у розмовы з DW Міністр аграрної політики України Ігор Швайка

"Ми повернемось до нормальних торгівельних стосунків з Росією, коли сама Росія знов стане нормальною країною", - зазначив у розмовы з DW Міністр аграрної політики України Ігор Швайка

Deutsche Welle: Пане міністре, Україна запрошена до участі у Другій міжнародній конференції з проблем харчування як один з найбільших світових експортерів зерна. Чи вдасться їй зберегти цей статус, зважаючи на воєнні дії на Сході та анексію Криму?

Ігор Швайка: У нас взагалі не стоїть питання — збережемо чи ні, у нас стоїть питання, наскільки ми зможемо зрости. Сьогоднішні позиції ми закріплюємо і поступатися не будемо. У нас врожай цього року кращий, ніж у 2013 році. І це при анексованому Криму та при тому, що у зонах Донбасу, контрольованих терористами, насіння соняшника і зерно вивозиться ними у Ростовську область. У нас питання: скільки ми можемо поставити товарів з огляду на наші логістичні можливості.

Завдяки чому врожай-2014 більший за торішні показники?

Як то кажуть, під час війни і діти народжуються, і Бог хорошу погоду дає. Цього року була сприятлива погода. А українські аграрії використали всі свої знання та можливості, щоб нейтралізувати негативні чинники, такі як логістичні складності та підвищення цін на паливно-мастильні матеріали.

Росія сьогодні веде з Україною війну, у тому числі й торгівельну. Її ринок сьогодні практично закритий. Чим він заміщується?

Власне, торгівельну війну розпочали не ми, а Росія, шкодячи, до речі, своїм же громадянам. Ми ж будемо торгувати з будь-якими країнами світу, яким потрібні наші продукти. У нас напрацьовані контакти з Китаєм, хороші стосунки із Індією, є попит в Африці. Ми повернемось до нормальних торгівельних стосунків з Росією, коли сама Росія знов стане нормальною країною. Нині продукція, яку не захотіла Росія, потрапляє на внутрішній ринок. Її закуповують у тому числі й через держбюджет - для харчування армії. Це окремий напрямок, він не прораховувся раніше.

Як вплинуло надання преференцій українським товарам на ринку ЄС? Що по факту вдається постачати на такий усталений та перенасичений ринок?

І автономні преференції, і підписання угоди про асоціацію, і проведення інспекцій нашої продукції європейськими органами дають нам дуже позитивний сигнал. Однак ринок ЄС не може бути панацеєю для збуту українських продуктів. Сьогодні туди йдуть: продукція птахівництва, кондитерські вироби, мед, яєчний порошок та яйця, комбікорми. Але нам треба ухвалити ще низку законів. Європейський ринок врегульований, з нашої точки зору - навіть занадто. У нас є продукція такої ж якості, але вона не має того папірця, який дозволяє вихід на європейський ринок. Є проблема сертифікації виробництв, навчання наших працівників, проблема належним чином готувати не тільки продукцію, але й документацію на неї. Єврокомісія дає нам всі інструменти. Це все у наших руках. Це така технологічна надбудова, яка у ЄС давно напрацьована, а у нас у зародковому стані. У кого було вже все готове, це птахівники. На день відкриття автономних преференцій їм достатньо було пальцями клацнути і вийти на європейський ринок. Але ж вони над цим працювали попередні 5-6 років. Тепер вони можуть поділитися досвідом з іншими галузями.

Ви зазначили, що одним з найбільших викликів для українського агропрому є логістика. Що робиться у цьому напрямку?

Для нас, безперечно, дуже важливий Одеський порт, ми працюємо над його оптимальним завантаженням. Так, щоб не утворювалось простоювання товару, бо це втрата грошей. Важливими є й річкові термінали, і залізничні елеватори, яких нам треба збудувати понад 70. Наступного тижня ми зустрічаємося з німецькими та бельгійськими інвесторами, які готові вкладати гроші в Україну через спільно створені фонди,і дві третини питань - це якраз логістичні вузли. Буде розв'язане питання логістики - буде рух уперед.