Міністерська зустріч НАТО закінчилася нічим: що робити з Росією - невідомо | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Міністерська зустріч НАТО закінчилася нічим: що робити з Росією - невідомо

На зустрічі міністрів закордонних країн НАТО у середу, 25 червня, у Брюсселі панувала одна тема - криза в Україні. Утім, результати засідання - скромні.

Офіційні питання порядку денного на кшталт підготовки до саміту НАТО у вересні міністри закордонних справ країн альянсу повирішували швидко або й взагалі відклали. Більшість часу було приділено консультаціям стосовно кризи в Україні і подальшим відносинам з Росією, підтвердив очільник німецького зовнішньополітичного відомства Франк Вальтер Штайнмаєр. "Світ вже не той, що був раніше. Відносин, які були раніше, імовірно, ні в короткостроковій, ні в середньостроковій перспективі більше не буде", - сказав Штайнмаєр, коментуючи співпрацю з Росією.

Питання про те, чи є Москва другом, ворогом, чи партнером НАТО, сьогодні, за його словами, так само складно дати відповідь, як і під час кризи в Криму у березні. Міністр закордонних справ Німеччини переконаний, що теперішній конфлікт спроможний розколоти Європу.

Франк Вальтер Штайнмаєр і Джон Керрі 25 червня у Брюсселі

Франк Вальтер Штайнмаєр і Джон Керрі 25 червня у Брюсселі

Утім, не можна піддаватися стереотипам мислення часів "холодної війни", застерігає він, адже світ став ще складнішим. "Криза в Україні поставила нас в ситуацію, де втрачена довіра. Тому Росія має тепер відновити цю довіру і створити нову основу, щоб за таких умов знову могла бути скликана рада Росія-НАТО", - сказав німецький міністр.

Контрастні враження

Штайнмаєр, котрий напередодні був з візитом в Україні, розповів своїм колегам у Брюсселі про свої неоднозначні враження. Рішення російського парламенту відкликати дозвіл на застосування російських військ в Україні, і він, і інші міністри закордонних справ країн НАТО привітали. Утім, слабку надію на позитивні зміни знищила інформація про збитий напередодні бойовиками під Слов'янськом військовий вертоліт.

Керівник українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін, котрий теж брав участь у консультаціях НАТО у Брюсселі, підтвердив, що українська влада хоче продовжувати реалізацію мирного плану президента Порошенка. Але атаки сепаратистів ставлять під загрозу довготривале перемир'я, наголосив він. "Такі провокації перешкоджають досягненню домовленостей про тривале перемир'я. Вони дуже загрожують мирному плану", - зазначив Клімкін. Чи буде подовжено режим припинення вогню, поки що оголошений до п'ятниці, за його словами, має вирішити український президент Петро Порошенко.

Заклики до Росії

Під час консультацій у Брюсселі німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр провів телефонну розмову зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Німецька сторона прагне досягти продовження перемир'я і після п'ятниці, кажуть у дипломатичних колах, зауважуючи, що те, що український президент досі не відреагував більшим застосуванням сили на атаки сепаратистів, є мужнім кроком.

Міністри закордонних справ країн НАТО привітали ідею посилити місію спостерігачів ОБСЄ російськими представниками, щоб одержати довіру сепаратистів. Практична реалізація цієї російської пропозиції, очевидно, вимагатиме часу, хоча б тому, що сепаратисти досі утримують в заручниках вісьмох спостерігачів ОБСЄ.

Угоду про мирну співпрацю з Росією НАТО не розриває

Угоду про мирну співпрацю з Росією НАТО не розриває

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вкотре закликав російську сторону докласти зусиль до деескалації конфлікту і вплинути на сепаратистів на Сході України. За його словами, за спинами сепаратистів стоять досі 30 тисяч російських солдатів на кордоні з Україною. Їхня кількість варіюється, деякі підрозділи відводять, деякі знову перекидають до кордону з Україною.

Утім, очевидно, є контакти між регулярною російською армією та сепаратистами, кажуть у дипломатичних колах у Брюсселі. Генсек НАТО закликав Росію продовжити відведення своїх військ від кордону: "Росія має покласти край проникненню зброї та бойовиків через кордон і використати свій вплив на озброєних сепаратистів, щоб вони склали зброю та відмовилися від насильства".

Можливостей не так багато

Крім закликів у НАТО як у оборонного альянсу немає великих можливостей. Військове втручання, як і раніше, вважається неможливим. Базова угода НАТО з Росією про мирну співпрацю не має бути скасована.

Утім, за словами Штайнмаєра, ця угода мусить бути змінена, якщо НАТО для протидії російській загрозі захоче на тривалий час розмістити бойові підрозділи в Балтійських країнах чи в Польщі. На здійсненні такого кроку наполягає Польща, утім досі без успіху. Цю тему знову порушать на саміті НАТО у вересні.

На запитання журналістів, чи наступної п'ятниці будуть запроваджені жорсткі економічні санкції проти Росії, міністр закордонних справ Німеччини не зміг відповісти. Як відомо, ЄС закликав Росію здійснити конкретні кроки до деескалації українського конфлікту, щоб уникнути нових санкцій. Наступний саміт ЄС, де могли би бути ухвалені жорсткі санкції, відбудеться у п'ятницю, 27 червня. У будь-якому разі, як запевнив Штайнмаєр, ЄС готовий до санкцій третього ступеня.

"Як розвиватиметься ситуація до ранку п'ятниці, я не знаю. Але я насамперед бажаю, щоб вона у п'ятницю чи в суботу не була такою, щоб ми мусили ухвалювати санкції. Я бажаю працювати для того, щоб у п'ятницю чи в суботу була ситуація, коли можна було б щонайменше уявити продовження дій на основі мирного плану Порошенка".

Тим часом провідна сила НАТО - США - наполягають на більшій жорсткості щодо Росії. Держсекретар США Джон Керрі заявив у Брюсселі, що і надалі ведеться підготовка до санкцій, і що російський президент Володимир Путін має довести, що справді хоче зупинити сепаратистів в Україні.

Також за темою

Реклама