Мінінфраструктури України: Керченський міст - це шалені збитки для українського бізнесу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.06.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Мінінфраструктури України: Керченський міст - це шалені збитки для українського бізнесу

Внаслідок спорудження РФ мосту через Керченську протоку Україна може втратити повноцінний доступ до портів на Азовському морі. Заступник українського міністра інфраструктури Юрій Лавренюк про збитки для економіки.

Внаслідок спорудження Росією Керченського мосту доступ до українських портів в Азовському морі може бути ускладнено

Внаслідок спорудження РФ Керченського мосту доступ до українських портів в Азовському морі може бути ускладнено

Росія почала будувати міст через Керченську протоку в її суднохідній частині. Міністерство транспорту РФ у серпні та вересні на 23 доби хоче заборонити судноплавство через протоку для встановлення опор Керченського мосту. Про це йдеться у проекті наказу міністерства, розміщеного на російському Федеральному порталі проектів нормативних актів. Після встановлення мостових арок через них зможуть проходити судна з обмеженими габаритами. Такі обмеження обурили українську сторону, адже Росія не узгоджувала з Києвом заборону судноплавства та подальші обмеження для суден. Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк в інтерв'ю DW прокоментував ситуацію, що склалась.

DW:  Пане Лавренюк, чи ви вже прорахували ймовірні збитки, яких Україні може завдати будівництво Росією мосту та подальші обмеження судноплавства через Керченську протоку?

Юрій Лавренюк: Обмеження введені односторонньо. Ніхто з Україною це не погоджував. Україна вийшла з переговорів про будівництво Керченського мосту ще в 2013 році. З українського боку будівництво цього мосту не розглядається взагалі.

Юрій Лавренюк про будівництво Керченського мосту: Усе робиться в односторонньому порядку в порушення всіх міжнародних угод.

Юрій Лавренюк про будівництво Керченського мосту: "Усе робиться в односторонньому порядку в порушення всіх міжнародних угод".

Ті параметри усадки, які самостійно встановлює Росія може завдати значних проблем нашим Бердянському та Маріупольському торговельним портам, що працюють на Азовському морі. Туди заходять судна з мінімальною усадкою 9,6, а максимальною 14 метрів. Це великі судна типу "Панамакс". При цьому Росія встановлює усадку 8 метрів. Це приблизно судно розмірів як два корабельні буксири. Думаю у період заборони судноплавства ми матимемо проблеми, адже судна вже зафрахтовані на півроку вперед. Ми порахували, що збитки  тільки за ці 23 доби становитимуть півмільярда гривень, які не доотримають наші державні порти. Що буде далі, коли вони збудують міст і ці обмеження будуть постійні?

 Яких заходів вживає Україна?

Ми провели екстрене засідання в міністерстві інфраструктури, невідкладно звернулися до МЗС, щоб дипломати підготували ноту протесту та вживали заходів з залученням міжнародної спільноти, аби не допустити в односторонньому порядку введення обмежень під час будівництва цього мосту. Також ми підготували звернення до Міжнародної морської організації (IMO) ООН, оскільки Росія грубо порушує безпеку судноплавства на морі.

 У чому саме полягає порушення безпеки судноплавства?

Йдеться про льодову кампанію. Взимку Азовське море частково замерзає. Якщо Росія почне будівництво по судовому ходу, то лід на мостових палях затримуватиметься і утворюватимуться льодові корки.  Через це взимку рух Керч-Єнікальським каналом, єдиним шляхом для проходження Керченською протокою великих кораблів, буде закритий взагалі. А це ж ворота Азовського моря. Воно буде штучно перекрите: не буде ні входу, ні виходу з нього.

У Росії є теж свої порти на Азовському морі: Таганрог, Азов, Ростов-на-Дону, то такі ж обмеження будуть для кораблів, які заходять і в їхні порти?

У нас металургійні комбінати везуть в Маріупольський порт сировину, звідти відправляють металопродукцію на експорт. Для цього використовуються великі судна типу "Панамакс", які беруть до 100 тисяч тонн.  Російські порти на Азовському морі не переправляють особливо великих вантажів. Можливо вони хочуть міст розвідний, але ми не бачили офіційного проекту. Він з нами не узгоджувався.

Який обсяг перевалки вантажів у Маріупольському та Бердянському портах?

У травні цього року Маріупольський порт відвантажив 979 тисяч тонн, Бердянський майже 197 тисяч тонн вантажів. Основна частина вантажів - на експорт. За місяць у ці порти було більше 110 суднозаходів. Здебільшого - це металургійна продукція, зернові культури, олія, глина.

Якщо доставка вантажів морем з Бердянського і Маріупольського портів буде перекрита, чи є можливість доставляти продукцію з приазовського регіону суходолом?

Є залізнична гілка Комиш-Зоря-Волноваха, яка йде в бік Маріуполя. Можна продукцію металургійних комбінатів, агропромислових комплексів перевести на Чорне море в порти Херсона, Миколаєва, Одеси. Але наскільки це буде рентабельно? Яка ціна буде тієї продукції, чи буде вигідно це підприємствам, які працюють зараз поблизу портів?  Я думаю це будуть  шалені збитки для бізнесу і для наших державних портів.

Про будівництво Росією Керченського мосту було відомо й раніше, чому лише зараз ви забили на сполох і почали рахувати збитки?

Ми ж не відслідковуємо їхнє будівництво. Як  тільки ми отримуємо інформацію про одностороннє введення обмежень, то оперативно реагуємо.

У вас є контакти з міністерством транспорту Росії?

Які можуть бути контакти з державою-агресором? У нас немає жодного контакту з російською стороною. Ми отримуємо інформацію зі ЗМІ. Офіційно Україну ніхто не повідомляв. Все робиться в односторонньому порядку в порушення всіх міжнародних угод. 

З огляду на ситуацію, що склалась, як ви плануєте діяти далі?

Юрій Лавренюк: Ми розраховуємо на підтримку Міжнародної морської організації. Ми доповіли про ситуацію президенту та прем’єр - міністру України. Думаю, що все буде вирішуватися шляхом переговорів на найвищому рівні.

DW.COM