Мігранти і робота в Німеччині: бажані, але дискриміновані? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.02.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Мігранти і робота в Німеччині: бажані, але дискриміновані?

Вчителі, поліцейські, податківці - особливо державні установи в Німеччині роблять ставку на працівників з іноземним корінням. Та попри покращення кар'єрних шансів ті все ще стикаються з дискримінацією.

Рекламна кампанія німецької поліції з пошуку кадрів іноземного походження

Рекламна кампанія німецької поліції з пошуку кадрів іноземного походження

"Ми - Гамбург, ти з нами?" - за допомогою цього гасла Гамбург намагається привабити працівників з іноземним корінням на роботу в уряді цього міста-землі. Поліцейські, вчителі, лікарі, пожежники, податківці і в'язничні наглядачі - портове німецьке місто прагне працевлаштувати якомога більше мігрантів та німецьких громадян, які мають іноземне походження.

Це стосується не лише Гамбурга - в усій Німеччині "нових німців" намагаються залучити до роботи у приватних компаніях та державних установах. Гасло "Різноманіття навчає" берлінської Мережі вчителів іноземного походження, схоже, прижилося у всій країні.

Підвищення рівня освіти

Цьому сприяє загальне підвищення освітнього рівня мігрантів та народжених у Німеччині осіб іноземного походження. Так, у 2011 році близько чверті молодих людей іноземного походження від 18 до 25 років склали іспити на атестат зрілості після отримання повної шкільної освіти, які дають можливість вступати до вишу. Тоді як у 2015 році ця частка становила вже 33 відсотки. Серед молодих німців без іноземного коріння ця кількість зросла від 32 до 39 відсотків.

Частка осіб іноземного походження, яка отримала професійно-технічну освіту в Німеччині, також зросла. У 2015 році 38 відсотків мігрантів та німців іноземного походження до 35 років мали професійну освіту, ще 16 відсотків - вищу освіту. Водночас частка мігрантів без кваліфікації тривалий час залишається стабільно високою і становить близько 30 відсотків.

"Ми хочемо чогось досягти"

"Нам варто лише подивитися на наших батьків, - говорить Семіль Урюк (Cemile Ürük), вчителька англійської мови й соціальної педагогіки у професійному коледжі в місті Герне. - Вони приїхали до Німеччини не для того, аби з нас нічого не вийшло, а для того, аби ми чогось досягли". Семіль Урюк, яка входить до Мережі вчителів іноземного походження, хоче бути прикладом не лише для своєї школи, а і для інших німців турецького походження. Мережа, покликана збільшити "різноманіття" у шкільних класах, була створена у 2007 році міністерством освіти федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Тим часом усі федеральні землі Німеччини вже мають подібні програми підтримки. До того ж вони - дуже на часі, бо бажане й досі відрізняється від дійсного. Так, за даними організації, у Північному Рейні-Вестфалії, найбільшій за населенням федеральній землі Німеччини, частка учнів іноземного походження становить 26 відсотків, а вчителів з міграційним бекграундом - лише п'ять відсотків.

Кадровий голод у Німеччині підвищує шанси мігрантів на отримання місця навчання або роботи

Кадровий голод у Німеччині підвищує шанси мігрантів на отримання місця навчання або роботи

"Держава робить ставку на нас"

Що стосується державних і комунальних установ, то там ситуація виглядає трохи краще. За даними опитування Федерального інституту дослідження населення і Федеральної служби статистики, частка осіб іноземного походження, працевлаштованих у федеральних інституціях Німеччини, станом на 2015 рік становила 15 відсотків. "Відкритість інституцій надзвичайно важлива, - говорить дослідник інтеграційних процесів Аладін Ель-Мафаалані (Aladin El-Mafaalani) в інтерв'ю журналу Spiegel. - Для мігрантів, тому що вони бачать - держава робить ставку на нас". Але і для всіх інших теж. Адже вчитель з іноземним корінням змінює не лише класну кімнату, але й учительську, зазначає дослідник.

Ель-Мафаалані переконався у цьому на власному досвіді. Соціолог народився у Німеччині в родині мігрантів із Сирії. Нині він очолює відділ у міністерстві з питань дітей, родини, біженців та інтеграції Північного Рейну-Вестфалії в Дюссельдорфі. Його бестселер про успішну інтеграцію в Німеччині (Das Integrationsparadox - "Парадокс інтеграції") зробив дослідника знаменитим.

Упередження нікуди не зникли

Проте цей процес не проходить без проблем. Адже боротьба проти упереджень і дискримінації відбувається не лише між німцями іноземного походження і німцями без іноземного коріння, вона точиться і між різними групами мігрантів. Брак самовпевненості, недостатня кваліфікація, недовіра, культурна дистанція і передусім упередження, які засіли дуже глибоко, часто стають на заваді успішному стартові кар'єри. Так, багатьох іноземців, які шукають роботу, навіть не запрошують на співбесіду. За даними дослідження "Етнічні ієрархії у відборі претендентів на робоче місце: польовий експеримент щодо причин дискримінації на ринку праці", проведеного у березні 2018 року, особи іноземного походження наражаються на "чітку дискримінацію" під час пошуку роботи - навіть попри кадровий голод повсюдно в Німеччині.

Лише освіта - це ще не все

Результати дослідження вражають: "У той час, як 60 відсотків шукачів роботи із німецькими іменами отримують позитивну відповідь, у випадку пошукачів іноземного походження такі відповіді отримує лише 51 відсоток".

"Різноманіття знаходить відгук далеко не в усіх сферах, і сама лише освіта усіх проблем не вирішує, - зазначає авторка дослідження Рута Ємане (Ruta Yemane), наукова співробітниця берлінського Наукового центру соціальних досліджень у розмові з DW. - Упередження й культурні преференції більше впливають на дискримінацію, ніж рівень освіти".

Дивитись відео 02:56

Тест на професійну кваліфікацію для легальної роботи в Німеччині

Аудіо й відео до теми

Реклама