Музика Бетховена: від диктаторських режимів до об’єднаної Європи | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.09.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Музика Бетховена: від диктаторських режимів до об’єднаної Європи

«Влада. Музика» - під таким гаслом у Бонні проходить щорічний фестиваль класичної музики Beethovenfest. Саме влада музики над людьми – центральна тема нинішнього свята.

default

Дев’ята симфонія Бетховена є одним із найвідоміших творів класичної музики. З 1824 року, коли відбулася прем’єра «дев’ятої», вона супроводжує епохальні події історії. Ця музика має для європейців особливе значення – не лише як гімн Європейського союзу, зазначає інтендант фестивалю Beethovenfest Ілона Шміль: «Політичний маніфест Бетховена - покладена на музику «Ода до радості» Фрідріха Шіллера – це утопія, яка не втрачає своєї актуальності. Ми досі живемо в епоху воєн, гноблення, голоду та багатьох інших негараздів. Безумовно, Бетховен свого часу мріяв про краще майбутнє. Саме цього факту достатньо, аби поставити дев’яту симфонію у центр уваги», - каже Шміль.

Музика Бетховена, завдяки своїй унікальній здатності заволодівати умами і настроями людей, часто інструменталізувалася можновладцями. Відчуття тріумфу, яке викликає ця музика, робило симфонію особливо популярною серед диктаторів і полководців. Ґеббельс завжди замовляв виконання Бетховена на день народження Гітлера, китайський вождь Мао наказував грати цю музику, аби надихати робітників на трудові подвиги. За мотивами симфонії Бетховена було складено мелодію гімну Німецької демократичної республіки.

Цікаво, що на спів гімну Східної Німеччини, текст якого був написаний Йоганнесом Бехером, 1972 року партійне керівництво наклало негласне вето. Сталося це після того, як канцлер ФРН Віллі Брандт пожартував над главою східнонімецького політбюро Віллі Штофом. Коли Штоф наголосив, що існує дві німецькі держави – східна і західна, Брандт уколов співрозмовника: «ви ж самі співаєте у гімні про Німеччину як єдину батьківщину». Відтоді східні німці слухали свій гімн мовчки.

Після того, як півтора століття дев’ята симфонія використовувалася диктаторами або політичними авантюристами, вона нарешті знайшла гідне місце в історії.Тепер це гімн Європейського союзу. За часів Бетховена об’єднана Європа була ще утопією. Ставши реальністю, вона заслуговує на гідне музичне втілення. «Для мене особисто влада музики має першорядне значення, адже я і надалі хочу вірити в утопію, що за допомогою музики можна змінити світ на краще», - зізнається Ілона Шміль. (єт)

Реклама