″Музей на дотик″, або Перевтілення глухого райцентру | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.11.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Музей на дотик", або Перевтілення глухого райцентру

У невеликому райцентрі під Херсоном яскраво показали, як новації у музейній справі можуть залучити туристів у провінцію.

У музеї можна не лише подивитися чи почитати, але й помалювати

У музеї можна не лише подивитися чи почитати, але й помалювати

Райцентр Білозерка – це невеличкий населений пункт поблизу Херсона. Там проживає не більше 10 тисяч людей. Донедавна місцеве населення заробляло на життя переважно вирощуванням зернових та овочів, а також рибальством. Нині ж до сільських доходів додалися гроші від туризму.

До селища їдуть туристи не тільки з області, а й з інших регіонів та навіть з закордону. Все завдяки тому, що місцевий районний музей за фінансової підтримки проекту програми Східного партнерства "Новий подих культури" створив незвичну експозицію, де експонати можна нюхати, відчувати на дотик, брати до рук, слухаючи їх історію чи навіть самому її конструюючи. "Це був самий звичайний районний музей, яких тисячі по Україні. Там не було ні води, ні опалення, ні навіть туалету. Новопризначений молодий директор не знав, що з цим робити. І йому допоміг випадок - громадські активісти знайшли у музеї незвичайне фото", - розповідає керівниця проекту "Новий подих культури" Олена Афанасьєва.

На фото, яке знайшли активісти в білозерському музеї була зображена Ольга Скороходова – всесвітньо відома педагог, вчений-дефектолог, авторка низки наукових та літературних праць, які були створені нею за цілковитої відсутності зору і слуху. "Вона в 1911 році народилася саме у Білозерці і була тут несправедливо забута, хоча у світі її всі знають і шанують", - розповів Deutsche Welle Олег Волошин, директор Білозерського районного музею імені Дмитра Багалія.

Відвідувач може спробувати визначити предмети на дотик, щоб відчути, як орієнтуються сліпі

Відвідувач може спробувати визначити предмети на дотик, щоб відчути, як орієнтуються сліпі

Експозиція на дотик

Саме історію життя Ольги Скороходової, яка будучи сліпою та глухою стала видатним вченим і написала низку наукових робіт, якими дефектологи користуються донині, поклали музейники за підтримки активістів в основу нової експозиції. "Вони зробили спеціальну шафу, яка відкривається і людина може відчути все, що відчувала Ольга Скороходова. Там стоїть вентилятор, він їй був за дзвінок, якщо хтось приходив до неї, він вмикався і вона відчиняла гостям. Там є чорні коробки, в яких лежать предмети, які наосліп треба вгадати", - описала експозицію Олена Афанасьєва.

Оглядаючи експозицію відвідувачі стають не тільки глядачами, а залучаються до активної діяльності – беруть участь у вікторинах, мистецьких заходах, в ігровий спосіб знайомляться з експонатами і вивчають історію краю, пізнають світ незрячих. Принцип побудови експозиції скерований на тактильне сприйняття предметів. Під час інтерактивних екскурсій відвідувачі руками "оглядають" експонати, беруть участь у заходах за "мистецьким столом", під час яких можна навчитися писати шрифтом Брайля, працювати з художніми матеріалами наосліп, знайомитися з предметами за допомогою різних органів відчуття, пізнаючи їх з інших сторін. "Ми розуміли, що треба йти в ногу з часом. Музеї пережили той час, коли нічого не можна чіпати і тільки слухати, що розповідає екскурсовод. Ми намагалися зробити цікаво і пізнавально, аби запам’ятовувалося на рівні відчуттів", - каже Олег Волошин.

Райцентр ожив

За його словами, після створення нової експозиції кількість відвідувачів музею зросла вчетверо. Білозерський музей включили у список найпопулярніших веломаршрутів Херсонської області та сусідніх регіонів. Аби окрім музею в райцентрі були інші цікаві пункти, активісти розчистили неподалік джерело та зробили біля нього пляж, де можна відпочити після подорожі та розгадати символи району, які зобразили у графіті та встановили херсонські арт-художники. Неподалік активісти облаштували і велопарковку. Місцеві підприємці "включилися" у туристичний процес і відкрили кілька кафе неподалік, які обслуговують туристів. Місцева влада, яка до цього розглядала районний музей виключно як "навантаження на бюджет", тепер змінила своє ставлення до культурного об’єкту. "У нас вже провели воду і зараз пропонують провести опалення з альтернативних джерел", - хвалиться директор музею Олег Волошин.

Музей завдяки своїй інтерактивності став центром об’єднання місцевої громади – люди зацікавлені, аби музей ставав ще цікавішим, а їхня місцевість відроджувалась, зауважує Олена Афанасьєва. Нині свою виставку бєлозерський музей зробив пересувною. З 27 грудня інтерактивну експозицію присвячену дефектологу Ользі Скороходовій показуватимуть у національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Олена Афанасьєва зазначає, що досвід створення інтерактивного музею у Білозерці ляже в основу реформування музейної справи в новій концепції реформування культури в Україні.

Деякі експонати можна і треба нюхати

Деякі експонати можна і треба нюхати

Іншим бракує грошей

Однак таких інтерактивних музеїв в Україні одиниці (загалом в країні близько 500 музеїв). "Всі розуміють, що ні дітям, ні дорослим не цікаво просто споглядати класичну виставку, але все впирається у кошти. Щоб зробити цікавий інтерактивний музей потрібне повне оновлення матеріально-технічної бази, фахівці. Грошей на це немає. Економічна криза та війна на Сході дає про себе знати", - наголошує начальник інформаційно-аналітичного відділу Українського центру розвитку музейної справи Леся Гасиджак. За її словами, сподіватися музейники можуть хіба що на проекти з підтримки культури, які фінансує Євросоюз чи благодійників. Але водночас в Україні не ухвалений закон про меценатство, констатує експерт. "Немає механізму, який би спонукав заможних людей ділитися з суспільством, тому для музеїв це глухий кут", - підсумовує Гасиджак.

Лілія Гришко

Реклама