Моніторинговий пункт ОБСЄ в Керчі: місія нездійсненна? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Моніторинговий пункт ОБСЄ в Керчі: місія нездійсненна?

Київ закликає відкрити спостережний пункт СММ ОБСЄ в окупованому Криму. У ОБСЄ кажуть, що цього не дозволяє зробити поточний мандат місії, експерти зауважують - на заваді стоїть Росія.

Під час останньої зустрічі у Мінську контактної тристоронньої групи з мирного врегулювання на Сході України, яка відбулася 19 грудня, голова української делегації Євген Марчук запропонував встановити постійний пункт спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Керчі. За словами представниці України в контактній групі, першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко, Марчук звернувся до ОБСЄ з пропозицією негайно розпочати постійний моніторинг безпекової ситуації в акваторії Керченської протоки, Азовського і Чорного морів. Він мотивував цю ініціативу тим, що мандат СММ ОБСЄ поширюється на всю територію України, включно з окупованим Кримом.

Загадковий мандат

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті СММ ОБСЄ, мандат місії справді поширюється на всю територію України. Проте на запит DW щодо ймовірності відкриття моніторингового пункту в Криму у ОБСЄ відповіли: "Розширення поточного мандату СММ ОБСЄ потребуватиме ухвалення рішення на підставі консенсусу 57 країн-членів організації", - йдеться у відповіді. Також констатується, що спеціальна моніторингова місія відстежує ситуацію в Азовському морі "у рамках свого мандату та обмежувалася моніторингом на суші", результати якого включала у свої регулярні звіти.

Старший аналітик Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Густав Ґрессель у розмові з DW зауважив, що "теоретично ОБСЄ має мандат на моніторинг ситуації по всій Україні, включно з територіальними водами". "Але річ у тім, що Росія має кардинально іншу позицію щодо кордонів України, ніж решта світу, тому вона не дозволить суднам ОБСЄ зайти в Керченську протоку", - каже експерт.

Російські "політико-правові реалії"

Постійний моніторинговий пункт СММ ОБСЄ на території Криму міг би стати справжнім ключем до можливої деескалації ситуації в регіоні Азовського моря, Чорного моря і Керченської протоки,  погоджується перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. І він вважає цю ініціативу України "абсолютно легітимною".

Солодкий нагадує, що українська делегація в ОБСЄ ще у березні 2014 року, коли приймалося рішення про започаткування СММ ОБСЄ в Україні, наголошувала на тому, що її мандат має поширюватися на весь Кримський півострів. "Проте тоді Росія подала так звану тлумачну заяву, в якій звернула увагу на нові "політико-правові реалії", тобто на те, що Крим після псевдореферендуму більше не належить Україні, а тому і мандат на територію півострова поширюватися не може", - розповів Солодкий. 

Санкції переконливіші

Але і західні, і українські експерти називають пропозицію України про відкриття пункту СММ ОБСЄ в Керчі "малореалістичною". Головна причина цьому - позиція Москви. "Росія вочевидь відмовлятиметься від втілення в життя цієї ініціативи, чим вкотре підтвердить усьому світові, хто є справжнім провокатором ескалації", - вважає Сергій Солодкий.

На думку експертів, політика залякування й погроз, яку веде Росія, мають на меті змусити Захід і Україну визнати анексію Криму. "Фактично Росія шле меседж: "Гляньте, ми створюватимемо проблеми доти, доки ви не визнаєте Крим російським", - пояснює Ґрессель і визнає, що "росіяни, на жаль, можуть спричинити чимало проблем".

Аналітик припускає, що Москва може погодитися на обговорення місії ОБСЄ в Криму у разі, якщо Захід піде на переговори про визнання її нових кордонів. "Але наразі ніхто на Заході, окрім Трампа, не має наснаги підігравати росіянам і визнати анексію  Криму. Натомість нам варто подумати про розширення санкцій проти Росії", - вважає Ґрессель.

Реклама