Моніторинговий пункт ОБСЄ в Керчі: місія нездійсненна? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.12.2018

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Моніторинговий пункт ОБСЄ в Керчі: місія нездійсненна?

Київ закликає відкрити спостережний пункт СММ ОБСЄ в окупованому Криму. У ОБСЄ кажуть, що цього не дозволяє зробити поточний мандат місії, експерти зауважують - на заваді стоїть Росія.

Під час останньої зустрічі у Мінську контактної тристоронньої групи з мирного врегулювання на Сході України, яка відбулася 19 грудня, голова української делегації Євген Марчук запропонував встановити постійний пункт спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Керчі. За словами представниці України в контактній групі, першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко, Марчук звернувся до ОБСЄ з пропозицією негайно розпочати постійний моніторинг безпекової ситуації в акваторії Керченської протоки, Азовського і Чорного морів. Він мотивував цю ініціативу тим, що мандат СММ ОБСЄ поширюється на всю територію України, включно з окупованим Кримом.

Загадковий мандат

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті СММ ОБСЄ, мандат місії справді поширюється на всю територію України. Проте на запит DW щодо ймовірності відкриття моніторингового пункту в Криму у ОБСЄ відповіли: "Розширення поточного мандату СММ ОБСЄ потребуватиме ухвалення рішення на підставі консенсусу 57 країн-членів організації", - йдеться у відповіді. Також констатується, що спеціальна моніторингова місія відстежує ситуацію в Азовському морі "у рамках свого мандату та обмежувалася моніторингом на суші", результати якого включала у свої регулярні звіти.

Старший аналітик Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Густав Ґрессель у розмові з DW зауважив, що "теоретично ОБСЄ має мандат на моніторинг ситуації по всій Україні, включно з територіальними водами". "Але річ у тім, що Росія має кардинально іншу позицію щодо кордонів України, ніж решта світу, тому вона не дозволить суднам ОБСЄ зайти в Керченську протоку", - каже експерт.

Російські "політико-правові реалії"

Постійний моніторинговий пункт СММ ОБСЄ на території Криму міг би стати справжнім ключем до можливої деескалації ситуації в регіоні Азовського моря, Чорного моря і Керченської протоки,  погоджується перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. І він вважає цю ініціативу України "абсолютно легітимною".

Солодкий нагадує, що українська делегація в ОБСЄ ще у березні 2014 року, коли приймалося рішення про започаткування СММ ОБСЄ в Україні, наголошувала на тому, що її мандат має поширюватися на весь Кримський півострів. "Проте тоді Росія подала так звану тлумачну заяву, в якій звернула увагу на нові "політико-правові реалії", тобто на те, що Крим після псевдореферендуму більше не належить Україні, а тому і мандат на територію півострова поширюватися не може", - розповів Солодкий. 

Санкції переконливіші

Але і західні, і українські експерти називають пропозицію України про відкриття пункту СММ ОБСЄ в Керчі "малореалістичною". Головна причина цьому - позиція Москви. "Росія вочевидь відмовлятиметься від втілення в життя цієї ініціативи, чим вкотре підтвердить усьому світові, хто є справжнім провокатором ескалації", - вважає Сергій Солодкий.

На думку експертів, політика залякування й погроз, яку веде Росія, мають на меті змусити Захід і Україну визнати анексію Криму. "Фактично Росія шле меседж: "Гляньте, ми створюватимемо проблеми доти, доки ви не визнаєте Крим російським", - пояснює Ґрессель і визнає, що "росіяни, на жаль, можуть спричинити чимало проблем".

Аналітик припускає, що Москва може погодитися на обговорення місії ОБСЄ в Криму у разі, якщо Захід піде на переговори про визнання її нових кордонів. "Але наразі ніхто на Заході, окрім Трампа, не має наснаги підігравати росіянам і визнати анексію  Криму. Натомість нам варто подумати про розширення санкцій проти Росії", - вважає Ґрессель.