Мовне питання: конфронтація замість інтеграції? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Мовне питання: конфронтація замість інтеграції?

Незалежні експерти та опозиційні політики застерігають перед загостренням протистояння в українському суспільстві. Причина - новий «мовний» закон.

У разі запровадження «мовного» закону слід очікувати зростання незадоволення національних меншин, вважає директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Його пояснення: через відсутність необхідних структур та коштів влада не спроможна задовольнити звернення національних громад щодо використання їхньої мови на певній території. «На мою думку, незадоволення законних вимог нацменшин - це значно гірше, ніж те, що ми маємо зараз», - сказав експерт у розмові з Deutsche Welle.

Бураковський нагадав, що вже самі обставини розгляду й ухвалення законопроекту Ківалова-Колесніченка «фактично спровокували парламентську кризу в Україні». Третього липня Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект «Про засади державної мовної політики». Законопроект зміцнює позиції російської мови та мов інших національних меншин у регіонах, де їхня чисельність становить щонайменше 10 відсотків. Опозиція вказує на численні порушення під час ухвалення законопроекту та критикує, що новий закон насправді покликаний не захищати мови нацменшин, а спрямований виключно на підвищення статусу російської мови та ігнорування української як державної.

Мовне питання: пристрасті в парламенті...

Мовне питання: пристрасті в парламенті...

Кличко: питання, яке роз'єднує

Критика на адресу авторів закону пролунала і від лідера партії УДАР Віталія Кличка, який минулого тижня взяв участь в акції протесту біля Українського дому. «Я упевнений, що будь-якому жителю і гостю України відомо про відсутність в нашій країні мовного питання як такого, - зауважив він, відповідаючи на запитання кореспондента Deutsche Welle. - Політики, яким немає чого запропонувати людям, - економічних зрушень, хорошої зарплати, зниження цін, підвищення пенсій, соціальних стандартів - не знаходять нічого кращого, ніж піднімати питання, яке роз'єднує суспільство. І це питання про мову!»

Подібної думки дотримується й керівниця програм Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. В інтерв'ю Deutsche Welle вона сказала, що замість унормування мовного середовища, новий «мовний» закон здатен лише посіяти безлад та розбурхати пристрасті. Зокрема, дослідниці не зрозуміло, як виглядатиме мовна ситуація, якщо в межах однієї області різні населені пункти оберуть для себе різні мови. «Наприклад, незрозуміло навіть, якою мовою вони листуватимуться або братимуть участь у спільному регіональному  документообігу», - зазначила експерт.

... пристрасті за стінами Верховної Ради

... пристрасті за стінами Верховної Ради

Вона нагадала, що на небезпеку нехтування інтегруючим чинником єдиної державної мови раніше вже вказували такі структури, як Венеціанська комісія Ради Європи, офіс Верховного комісара ОБСЄ з проблем нацменшин та юридичне управління Верховної Ради. «В тексті закону державну мову залишили тільки армії та Верховній Раді», - сказала Тищенко. Новації ж «мовного» закону в галузі освіти, на її думку, суперечать конституції та «запроваджують сегрегаційну освіту національних меншин».

Протистояння без переможців

Проти «мовного» закону висловилися провідні творчі спілки та організації інтелігенції, а також чимало відомих, в тому числі й російськомовних діячів мистецтва України. Зокрема, член Українського відділення Міжнародного ПЕН-клубу, авторка першого російського інтернет-бестселера «Роман з пельменями» Євгенія Чупріна заявила на телебаченні, що їй не потрібен жоден захист її мовних прав, оскільки їй і так ніхто не забороняє говорити російською. Чупріна попередила, що переможців у мовному протистоянні, яке наразі роздмухується, не буде.

Такі заклики, однак, поки що залишаються без відповіді. Більше того, як повідомило раніше інформаційне агентство «Інтерфакс», один з авторів закону Вадим Колесніченко заявив, що Партія регіонів через Конституційну асамблею спробує узаконити в Україні державний статус російської мови.

DW.COM

Реклама