Масові протести в Польщі : Туск - вже не народний улюбленець | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Масові протести в Польщі : Туск - вже не народний улюбленець

Прем'єр-міністру Польщі Дональду Туску нині доводиться несолодко. Серед людей зростає невдоволення його політикою. Минулими вихідними у Варшаві відбулися найбільші за останній час протести.

Польща, протести, Варшава, Туск, прем'єр, уряд, Качинський

Кількість невдоволених політикою Туска в Польщі зростає

У Польщі знову неспокійно. Дедалі частіше люди виходять на акції протесту. В середині минулого тижня десятки тисяч демонстрантів прийшли під стіни Сейму у Варшаві. За кілька днів демонстрантів уже нараховувалося близько ста тисяч. Під гучний гуркіт барабанів, пронизливий свист, озброєні гучномовцями та транспарантами, невдоволені пройшли вулицями польської столиці, вимагаючи більше соціальних гарантій.

"Нарешті ми прокинулись! - заявив на мітингу в суботу, 14 вересня, лідер профспілкового об'єднання "Solidarność" Пьотр Дуда. - Досить грабувати народ!" Профспілки вимагають також відставки уряду Дональда Туска. Під час мітингів і протестів неодноразово можна було побачити карикатури на прем'єр-міністра, якого представляли як Піноккіо з довжелезним носом, або в позі Леніна з виставленою рукою.

Посилення соціального холоду

Барабани проти соціального холоду

Барабани проти соціального холоду

Нинішній спалах протестів не є чимось неочікуваним для Польщі. Ще торік своє невдоволення демонстрували медсестри й лікарі, потім на вулиці міст з протестами вийшли фермери, і врешті-решт - близько семи тисяч вчителів, які після літніх канікул залишились без контрактів, оскільки внаслідок демографічного старіння довелось закрити або об'єднати чимало шкіл.

Те, що профспілкам вдалось мобілізувати таку кількість людей і влаштувати наймасовіші за останні роки протести, свідчить про глибоку фрустрацію в польському суспільстві. Останньою краплиною цього разу стало підняття пенсійного віку до 67 років і лібералізація трудового права. Сюди слід додати ще й слабкі показники економічного зростання - 1,1 відсотка. Ще не так давно на Польщу дивились як на зразкового учня на шляху економічної трансформації. Однак тепер проявився інший бік медалі: безробіття, контракти, які не гарантують збереження робочого місця.

Від перетворень виграли не всі

Зразковий учень ринкової економіки Туск втрачає популярність

Зразковий учень ринкової економіки Туск втрачає популярність

Після політичних змін 1989-го року Польщі довелось пройти складний шлях вкрай жорстких реформ. Багато хто ще пам'ятає різкий перехід від планового до ринкового господарства: стрімке зростання цін, низькі зарплати, втрата роботи. Тоді виникло й чимало приватних фірм, які допомогли країні вибратись зі скрути. Але водночас чимало людей залишились не знайшли собі місця у нових реаліях, про що свідчать і нинішні протести.

"У той час, коли уряд говорить про економічне зростання, інвестиції та реформи, чимало тих, хто не отримав зиску від запроваджених перетворень, відчувають себе покинутими й забутими", - каже польський публіцист Даніель Пассент. На його думку, позитивний ефект протестів полягає в тому, що знову стало видно й цей бік розвитку суспільства. Хоча нинішні вимоги профспілок він вважає утопічними.

Профспілки погрожують розширенням протестів

Демонстранти вимагають підняти мінімальну зарплату до рівня, значно вищого за нинішній, який становить у перерахунку 30 гривень за годину. Крім того, вони наполягають на зниженні пенсійного віку, покращенні медичного забезпечення й розширенні соціальних гарантій.

Незабаром знову при владі?Ярослав Качинський

Незабаром знову при владі?Ярослав Качинський

Польські економісти критикують такі вимоги. Багато хто з аналітиків вважає, що ліберальний уряд Дональда Туска мав би натомість вдатися до ще глибших ринкових реформ. Профспілки, в свою чергу, погрожують загальнонаціональними протестами.

Як засвідчили останні соціологічні опитування, більшість поляків справді підтримує актуальні протести, тільки кожен третій виступає проти.

Піднесення національно-консервативних сил

При цьому ще лише два роки тому ліберальний прем'єр-міністр користувався величезною популярністю в своїй країні, чого не вдалося жодному з 12 його попередників, які змінились на чолі уряду, починаючи від 1989-го року. Однак тепер і його популярність впала до такого рівня, що у випадку виборів найближчим часом йому б не вдалося втриматись на своїй посаді. Внаслідок суперечки навколо подальшого політичного курсу низка депутатів вийшли з фракції Громадянської платформи. Тепер право-центристська коаліція Туска має лише незначну більшість.

Якщо невдоволення в суспільстві зростатиме, тоді цілком імовірно країні не минути дострокових виборів. У такому разі оглядачі не виключають повернення Ярослава Качинського - сценарій, якого багато хто в Польщі й за межами країни хотів би уникнути. Річ у тім, що Качинський відкрито симпатизує суперечливому угорському прем'єру Віктору Орбану й навіть мріє про "Будапешт у Варшаві". Крім того, 2007-го року Качинський власне програв на виборах ліберальному політику, прихильнику європейської інтеграції Дональду Туску. Якоїсь альтернативи поляки поки що назвати не можуть.

DW.COM