Литва і Україна нагадали про політичні ризики ″Північного потоку-2″ | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 25.01.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Новини

Литва і Україна нагадали про політичні ризики "Північного потоку-2"

Президентка Литви і глава МЗС України розчаровані підтримкою Берліна будівництва нового газопроводу. Вони наполягають, що Росія використовує енергію як засіб тиску.

Будівництво російського газогону

Будівництво російського газогону

Литва і Україна закликали уряд Німеччини передивитися плани щодо будівництва газопроводу "Північний потік-2". Президентка Литви Даля Грібаускайте в інтерв'ю агентству dpa, опублікованому в п'ятницю, 25 січня, зазначила, що "Росія завжди використовує енергію як політичний інструмент для розширення впливу, і як засіб тиску".

"Тому ми здивовані, що в Німеччині проект знаходить так багато підтримки. Для нас ясно, що збільшення енергетичної залежності від Росії тягне за собою посилення політичної залежності", - заявила президентка Литви. Вона додала, що намагалась зрозуміти позицію німецького уряду з цього приводу. "Я думаю, що канцлерці доводиться важко. Вона знаходиться під тиском великих концернів, які хотіли б кращих відносин з Росією", - вказала Грібаускайте, маючи на увазі енергоконцерни Uniper і Wintershall, які беруть участь у будівництві газогону.

Згідно з актуальними результатами опитування, проведеного німецьким соціологічним центром Forsa на замовлення телеканалу RTL, майже три чверті німців вважають будівництво другої нитки газогону "Північний потік" правильним. 

Економічний чи політичний проект?

Своєю чергою міністр закордонних справ України Павло Клімкін підкреслив, що газовий транзит завжди був в Росії політичним питанням, а його доцільність ніколи не базувалася на економічних підрахунках. За його словами, позиція ФРН щодо будівництва нового газопроводу ускладнює переговори і грає на руку президенту РФ Володимиру Путіну. "Чим раніше Німеччина змінить свою позицію, тим краще це буде для спільної європейської енергетичної безпеки", - заявив Клімкін в інтерв'ю dpa.

DW.COM

Газогін "Північний потік-2" проляже дном Балтійського моря. Його довжина становитиме понад 1200 кілометрів, пропускна спроможність - 55 мільярдів кубометрів газу на рік. Газопровід будує російський "Газпром" спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Очікується, що трубопровід може запрацювати до кінця 2019 року.

Україна виступає проти будівництва "Північного потоку-2", оскільки не хоче втратити статус транзитера газу. Проект активно критикують США, Польща і країни Балтії. Вони застерігають, що ЄС потрапить у залежність від російського газу. У Німеччині вважають, що проект економічний, а не політичний.

Дивитись відео 05:53
Now live
05:53 хв

Чи можна ще зупинити "Північний потік-2" (13.12.2018)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама