Литва залишиться без світла? | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.12.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Литва залишиться без світла?

Євросоюз б’ється над зменшенням викидів СО2. Більмом на брюссельському оці є деякі дуже старі електростанції, як-от вугільні у Польщі чи атомна в Литві, збудована в радянські часи за тим же зразком, що й Чорнобильська.

Ігналінська АЕС

Ігналінська АЕС

Перед тим, як стати членом ЄС, Вільнюс – не в останню чергу через тиск Німеччини – мусив пообіцяти закрити застарілий реактор на Ігналінській АЕС до кінця 2009 року. Утім, що країна робитиме далі? Збільшення обсягів постання енергії з Росії у Литві аж ніяк не розцінюють як привабливу альтернативу. Найбільше керівництво у Вільнюсі тепер хотіло б продовжити терміни експлуатації Ігналіни. Тим паче що вона за європейський кошт її модернізували, і нині вона абсолютно безпечна, не втомлюються повторювати у Вільнюсі.

«Якби ми могли, ми б продовжили життя Ігналінської АЕС. Європейські бюрократи не мають жодного розуміння до нашого становища», - каже литовський екс-президент Роландас Паксас.

Річ у тім, що литовський енергетичний ринок і досі не з’єднаний з європейськими енергетичними мережами. Велика частина приватних домогосподарств обігрівається газом із Сибіру, і в майбутньому країні доведеться збільшувати обсяги газового імпорту з Росії. Щодо російської нафти, то вона вже з 2006 року не тече до Литви через нафтогін «Дружба». Нібито через аварію, стверджує російська сторона. Утім, оглядачі у Вільнюсі розцінюють це як штрафну санкцію, не в останню чергу через заявлену готовність країни розмістити на своїй території елементи американської ПРО.

Спірні енергетичні питання литовський президент Валдас Адамкус має намір обговорити цими днями в Брюсселі. Щонайменше до 2012 має працювати Ігналінська АЕС – цього хоче добиватися литовське керівництво. До того часу планують побудувати енергетичні канали до Польщі та Швеції. А до 2018 – принаймні так сподівається литовський президент – на місці Ігналіни можуть побудувати нову АЕС – за участю Польщі, Ісландії та Латвії.

«Без сумніву, ми відповідатимемо за наші зобов’язання перед ЄС. Однак ми апелюємо міжнародну спільноту дати нам відстрочку», - закликає Адамкус.

Тим часом Україна пообіцяла підтримати Литву з її енергетичними проблемами. Про це напередодні домовилися між собою президенти двох країн. Український лідер Віктор Ющенко запевнив, що Україна могла б експортувати електроенергію в Литву: для цього в неї є потужності, а в Литви – потреба, підкреслив він. Ющенко також підтвердив готовність України допомогти з будівництвом нової АЕС, а також з виведенням з експлуатації старої. Тим більше, що Україна вже має досвід зупинки таких установок на прикладі ЧАЕС. (хн)

Реклама