″Легіонери″ у владі - безпорадні радники чи жертви системи? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.05.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Легіонери" у владі - безпорадні радники чи жертви системи?

Звільнення іноземних консультантів з посад у владі спричинили дискусію щодо їхньої ефективності. DW розбиралася, чому власники західних дипломів і співробітники міжнародних корпорацій не надто успішні в Україні.

Ukraine neues Parlament 2.12.2014

Уряд Арсенія Яценюка став першим Кабміном, в якому працюють іноземці

За повідомленням міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса, нині в структурах української влади працюють понад 140 радників з Європи, США та інших країн. Про це він заявив під час міжнародної конференції на підтримку України 28 квітня. Серед найвідоміших "легіонерів" - колишній президент Грузії Михаїл Саакашвілі, колишні премʼєри Литви і Словаччини - Андрюс Кубілюс і Мікулаш Дзурінда. Деякі іноземці,наприклад, уже згаданий Айварас Абромавичус, а також Олександр Квіташвілі, Наталія Яресько та Ека Згуладзе, понад півроку працюють на ключових посадах у міністерствах. Дехто ж, пропрацювавши кілька місяців, пішов із влади, як-от, Олександр Боровик та Яніка Мерило - обоє з міністерства економічного розвитку і торгівлі. Чому успішні за кордоном експерти не прижилися в українських відомствах?

Жертви системи

"Українська бюрократія - синонім неефективності, безвідповідальності й непрофесіоналізму. І коли "легіонери" до неї потрапляють і намагаються її зламати, наштовхуються на колосальний спротив", - пояснює в інтерв'ю DW економіст Олександр Пасхавер. Зрештою, причина тихих і гучних відставок - невміння запрошених на посади чиновників адекватно оцінювати ситуацію, впевнений експерт. "Ці люди мають зрозуміти, що приїхали битися з ворогом, який набагато небезпечніший та підступніший, ніж ворог зі зброєю", - наголошує Пасхавер.

"Вони потрапили в ситуацію, типову для корпоративного світу, коли молодого фахівця переманили на важливу посаду, однак не дали ані повноважень, ані ресурсів для виконання обов'язків", - коментує ситуацію з відставками професор Київської школи економіки Михайло Колісник. "Легіонерами" він пропонує вважати не лише іноземців, а й тих українців у владі, які отримали західну освіту, мають досвід роботи в міжнародних компаніях і поділяють західні цінності.

При цьому Колісник виділяє серед них ще одну групу. "Я бачу дуже дивну ситуацію, коли ті, хто стають міністрами, в тому числі іноземці, міняють свою думку на користь організації, яку вони представляють", - говорить професор. "Наприклад, спочатку кажуть, що найкращий спосіб реформувати міністерство - припинити діяльність, а потім про це забувають", - нагадує Колісник одну з перших обіцянок Абромавичуса ліквідувати структуру Мінекономрозвитку. Або, веде далі експерт, коментуючи податкові ініціативи Мінфіну, "обіцяють спростити податкову систему, а потім починають вживати популярне слово "компенсатори".

Повне перезавантаження

Причиною реформаторських та кар'єрних поразок "легіонерів" в українській владі є неправильний методологічний підхід, вважає виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. "Перша реформа, яка має стати матір'ю всіх реформ в Україні - реформа системи державного управління. Йдеться не про скорочення службовців, яке подають як боротьбу з корупцією, а про повний перегляд функцій міністерств і відомств". Адже саме дублювання функцій і спричинений цим конфлікт інтересів між відомствами унеможливлює галузеві перетворення, пояснює економіст.

Ukraine Wirtschaft Regierung

Олександр Пасхавер, економіст

"Слід винести структури, які проводять реформи, за межі бюрократії", - пропонує Олександр Пасхавер. Він вважає, якщо надати "легіонерам"-реформаторам реальні повноваження, а бюрократів, без яких неможливо проводити зміни, перетворити на експертів, забравши в них право вето, процес перетворень можна було би суттєво прискорити.

Альтернативним варіантом реформування бюрократії могло би стати перетворення за зразком трансформації в Міністерстві внутрішніх справ, вважає Михайло Колісник. "Там, де паралельно створюється, приміром, патрульна служба, тобто одна система просто замінюється на іншу, з новим багажем цінностей, новими правилами, новими прагненнями".

Непрохані поради

Насправді роль"легіонерів" в процесі реформ в Україні перебільшено, вважає виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. "Різноманітних інвестиційних чи інших рад були створені десятки, якщо не сотні за всю історію. І жодна не була ефективною. Ніхто не знає так добре внутрішній контекст у будь-якій країні світу, як місцева експертна спільнота," - пояснює він. Він вважає ефективнішим для України було би не залучати "візитерів, а вивчити досвід помилок у реформуванні державної системи".

Олександр Пасхавер, своєю чергою, радить українській владі доручити реформування не "легіонерам", а волонтерам, які беруть активну участь в перетворенні низки відомств. Надзвичайно вдалою він вважає діяльність волонтерів у Міністерстві оборони, в якому вони, серед іншого, проводять реформу системи логістики та запровадження електронного обігу. "Це експерти у певних галузях, орієнтовані на контроль і повне перезавантаження держави. Між ними й державою наче й немає конфлікту, однак вони змушують владу поводитися інакше, ніж раніше," - підсумовує Пасхавер.

Реклама