Лебідь, рак і щука: МВФ та Єврогрупа сперечаються щодо порятунку Греції | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 18.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Лебідь, рак і щука: МВФ та Єврогрупа сперечаються щодо порятунку Греції

Аби врятувати Грецію від банкрутства, країни Єврозони йдуть на нові й нові поступки. А це відповідно виливається в копієчку. Як залатати грецьку діру? Про це нині сперечаються Єврозона та МВФ.

Незважаючи на численні програми економії та реформи, Греція не здатна самотужки залатати свої фінансові дірки. Країна скочується в рецесію такими швидкими темпами, що грецький уряд з його економією ніяк не встигає. З огляду на це трійка донорів – Єврозона, Європейський центральний банк та МВФ – погодилися «подарувати» Афінам додаткових два роки на те, щоб країна впоралася зі своїм державним боргом. Тепер приборкати заборгованість до 3-відсоткової позначки уряд Греції повинен лише 2016 року.

Зинн: Греція втратила свою конкурентоздатність

Зинн: Греція втратила свою конкурентоздатність

Утім, через таку поблажку виникає нова фінансова діра у розмірі близько 33 мільярдів євро. Країни єврозони та Міжнародний валютний фонд тепер сперечаються, з яких джерел залатувати цю діру. Країни єврозони хотіли б просто надати нові кредити під свої гарантії. Це, на перший погляд, нічого б їм не коштувало, й уряди країн-донорів могли б і далі розповідати своїм виборцям, що порятунок Греції відбувається не за кошт платників податків, адже Афіни, мовляв, усі кредити повернуть.

Але МВФ не погоджується з такою пропозицію вирішення грецького питання. Адже нові кредити ще більше роздмухають заборгованість Афін, а потрібно навпаки. Згідно з планом МВФ, грецькі борги до 2020 року мають скоротитися з нинішніх 180 відсотків від ВВП країни до 120.

Гра на час

«Очікування, які висуває до Греції МВФ, навряд чи можуть справдитися, - вважає директор мюнхенського Інституту економічних досліджень ifo Ганс-Вернер Зинн. - Грекам не вдасться скоротити борг до 120 відсотків від ВВП. Заборгованість і далі зростатиме, а економіка йтиме на спад, адже Греція втратила свою конкурентоздатність».

Голова Єврогрупи Жан-Клод Юнкер хотів би подовжити термін, відведений Греції для скорочення боргу, до 2022 року, аби виграти трохи часу. Але голова МВФ Крістін Лагард категорично проти цього.

«Міжнародний валютний фонд складається не лише з європейських країн, але також з багатьох нових індустріальних країн, - каже професор економіки та колишній віце-президент Інституту світової економіки в Кілі Рольф Ланґгаммер. - Ці країни ще дуже добре пам'ятають ті суворі вимоги, які висував до них МВФ, коли вони самі були в скруті».

Ланґгаммер: МВФ - це не лише європейські країни

Ланґгаммер: МВФ - це не лише європейські країни

Відповідно ці країни, колишні боржники МВФ, не хочуть погоджуватися на послаблення вимог до відносно багатої, на їхній погляд, Європи, каже експерт. Це відповідно відображається у жорсткій позиції голови МВФ.

Страх перед виборцями

Натомість Лагард закликає уряди країн Єврозони списати Греції частину боргів. Досі на це змушені були піти лише приватні кредитори. Тепер до цього спонукають уряди, тобто, фактично, це має відбутися за рахунок платників податків. З цим категорично не згоден у першу чергу німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле. Для Німеччини й більшості інших країн Єврозони такий сценарій виключений через приписи національного законодавства, аргументує він.

«Ми повинні сконцентруватися на інших варіантах», - стверджує Шойбле. Зокрема, він пропонує вимагати від Греції значно менші відсотки за вже видані кредити. Це також у результаті означатиме менше грошей для казни країн-кредиторів, але про це Шойбле намагається вголос не говорити. Відчувається страх політиків перед виборцями.

Існують також інші варіанти щодо того, як залатати грецьку діру. Та яким би не було кінцеве рішення, його має підтримати МВФ. Інакше Афіни не побачать наступної фінансової допомоги.

Реклама