Латвійці сказали російській мові тверде ″ні!″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Латвійці сказали російській мові тверде "ні!"

Лідери політичних партій Латвії закликали у неділю народ до єдності, побоюючись глибокого суспільного розколу. Напередодні 75 відсотків проголосували проти російської мови на референдумі.

На референдумі щодо надання російській мові статусу державної, який ініціювали радикальні російськомовні рухи, 75 відсотків учасників плебісциту відкинули цю пропозицію, 25 відсотків висловилися на підтримку, повідомили у Центрвиборчкомі Латвії. Явка становила 70 відсотків.

Сподівання російськомовної спільноти наразилися на найважчий удар з моменту отримання Латвією незалежності 1991-го року, адже тепер російськомовна громада не зможе маніпулювати мовною тематикою у політичних цілях, кажуть оглядачі.

Тим не менше, цей результат оголив й непрості міжетнічні взаємини між латвійцями та російськомовною громадою, яка становить приблизно 27 відсотків від загального населення. Переважно йдеться про тих, хто потрапив до Латвії після примусового приєднання балтійської республіки до СРСР.

"Серйозний виклик"

Президент Латвії Андріс Берзинш голосує на референдумі

Президент Латвії Андріс Берзинш голосує на референдумі

Упродовж 20 років з моменту відновлення незалежності російськомовна громада заявляє про утиски на етнічному та мовному ґрунті. "Наше суспільство поділене на два класи. Половина має усі права, а права іншої половини порушують", - каже 36-річний Олексій Євдокимов.

Водночас латвійці вважають, що захисту потребує саме національна мова, й досі вбачають у російській елемент, що нагадує їм про радянську окупацію. "Латвія - єдина країна у світі, де розмовляють латвійською, але російська тут присутня всюди. Тож ми маємо захистити латвійську мову", - каже 37-річний мешканець Риги Мартінс Дзерве.

Президент Латвії Андріс Берзинш, коментуючи результати референдуму, закликав громадян до єдності. "Переважна більшість латвійців висловилася однозначно на підтримку однієї з головних конституційних цінностей - національної мови. Референдум не є початком чи кінцем. Це серйозний виклик й урок усім нам, який вимагає серйозної дискусії", - зазначив він.

300 тисяч "негромадян"

Володимир Ліндерман

Володимир Ліндерман

Тим не менше, один з лідерів радикальної громади "Родной язык" Володимир Ліндерман, який виступав ініціатором референдуму, заявив, що досягнув своєї основної мети. "Ми довели, що російська мова тут не чужа", - заявив він в ефірі національного телебачення.

Представники російськомовної громади висловили сподівання на готовність влади розпочати діалог з етнічними меншинами. Відповідно до латвійських законів, для отримання громадянства країни тим, хто прибув у період радянської окупації, необхідно скласти іспити на знання державної мови. Втім, значна частина з них ніколи не вчила латвійської. Таким чином, сьогодні у Латвії проживає близько 300 тисяч російськомовних "негромадян".

Дмитро Каневський / afp, ap
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM

Реклама