Кіпр теж може попроситися під європейську ″рятівну парасольку″ | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 04.06.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Кіпр теж може попроситися під європейську "рятівну парасольку"

Кіпр з першого липня перебере на себе головування в ЄС. Однак острівна держава невдовзі може попроситися під рятівну парасольку ЄС, застерігають оглядачі.

Ein-Euro-Münze auf Zypern-Landkarte, Haushaltsdefizit auf Zypern

Zypern Eurokrise Krise Euro Geld Wirtschaft Symbolbild

Банки на Кіпрі дуже тісно пов'язані з грецькими фінансово-кредитними інститутами – це було найвагоміше пояснення рейтингових агентств, коли вони знижували оцінку кредитоспроможності цієї острівної держави.

Політика та банківський сектор на Кіпрі тісно переплетені між собою. До особливостей місцевої політики також належить те, що президент Дімітріс Кристофіас, представник комуністів, керує країною за підтримки партії націоналістів, тоді як проєвропейські консерватори в опозиції зближуються з соціалістами. Оглядачі припускають, що вони матимуть спільну стратегію на президентських виборах 2013 року.

Як видається, політики одностайні: уряд повинен виконати домашнє завдання, фінансовий статус Кіпра має бути збережено. Але що це конкретно означає, всі тлумачать по-різному. Правляча комуністична партія AKEL застерігає від надмірного курсу на заощадження. На думку її представників, це лише заглушить економіку країни, як це видно на прикладі Греції, сказав лідер партії Гіоргос Лукаідіс в інтерв'ю кіпрському телебаченню.

Президент Дімітріс Кристофіас

Президент Дімітріс Кристофіас

Прагматичні комуністи

«Головна проблема – банківська криза, а не слабка фінансова політика чи структурні проблеми економіки», - каже Лукаідіс. Всюди населення змушене заощаджувати, щоб підтримати банки. На його переконання, цей шлях не зараджує проблемі, а лише посилює її. «Коли у Греції почали здійснювати програму заощадження, борги країни становили 115% ВВП. За два роки політики економії вони збільшилися до 165%, що має щось означати», - пояснює свою точку зору Гіоргос Лукаідіс.

Його аргументи нагадують риторику грецької лівої партії SYRIZA. Однак ліві на Кіпрі видаються більш прагматичними, ніж їхні колеги в Афінах. Наприклад, кіпрські комуністи несподівано разом з усіма іншими партіями у середині червня проголосували за державну допомогу для рекапіталізаці банку Laiki.

«Нашою метою не було одержавлення втрат чи порятунок банків, хоча у підсумку все до того і зводиться», - каже Лукаідіс. Банк Laiki – другий завбільшки фінансовий інститут країни. «Банкрутство призвело би до фатальних наслідків для банківської системи і для економіки загалом», - зауважує речник партії AKEL.

Стабілізація банківського сектору

До кінця червня банк Laiki має одержати фінансове вливання обсягом у два мільярди євро. Але для цього у кіпрського уряду немає грошей. Альтернатива – звернутися по допомогу до Брюсселя, позичити в Росії чи взяти гроші з другого рятівного пакету для Греції. Допомога європейського рятівного фонду – найкраще рішення, переконаний депутат, представник табору консерваторів, Христос Стиліанідіс: «Уряд має розглянути перспективу кредиту з європейського стабфонду EFSF, щоб імідж Кіпру як фінансового майданчика не було пошкоджено», - каже опозиційний політик Стиліанідіс. «Ми повинні дати чіткий сигнал, що ми підкорюємося жорсткій фінансовій дисципліні».

2011 року президент Дімітріс Кристофіас мусив переформатувати свій кабінет, після того, як поширилися чутки про прохання про допомогу з Брюсселя. Урядову кризу спричинили вибухи у портовому місті Лімассол. Тоді загинули 13 людей, частину енергетичної інфраструктури було зруйновано. Ремонтні роботи обійшлися у два мільярди євро. Це стало додатковим тягарем для кіпрської економіки, котра і без того потерпала від кризи.

Рейтингові агентства знизили рейтинг Кіпру

Рейтингові агентства знизили рейтинг Кіпру

Швидко ратифікувати фіскальний пакт

Незважаючи на це, або, можливо, саме через це потрібно було дати країні сигнал до фіскальної дисципліни, вважає консерватор Стиліанідіс. Сумнівів у своїй платоспроможності Кіпр собі дозволити не може. «Я висловлююся за те, щоб Європейський фіскальний пакт якомога швидше було ратифіковано», - каже опозиційний політик. Часу залишається обмаль. Рейтингові агентства Standard and Poor's та Moody's вже знизили рейтинг кредитоспроможності країни до «сміттєвого». Тим не менше кіпрський уряд обіцяє солідну фінансову політику. 2014 року країна навіть декларується мета досягнути збалансованого бюджету.

DW.COM

Реклама