Кіпр: розбиті надії комісара Фергойґена

Єврокомісар Фергойґен, виступаючи у парламенті Європейського Союзу, висловився досить різко. Як зазначає преса, вперше німецький європолітик дозволив собі виставити на показ все своє незадоволення перебігом процесу примирення на Кіпрі. І його можна зрозуміти, знаючи результати соціологічних досліджень напередодні суботнього референдуму: більшість турецьких кіпріотів готова проголосувати «за» план ООН щодо об»єднання острова, утім перважна більшість грецького населення острова виступає проти плану. Тож у підсумку скоріш за все рішення плебісциту буде негативним. Ґюнтер Фергойґен з цього приводу заявив:

«Кіпр залишається останньою країною Європи, через чию столицю проходить «лінія смерті» з колючим дротом та мінними полями. І ще ніколи з часу спалаху цього конфлікту ми не були такими близькими до його залагодження. Лише сантиметр відділяв нас від мети. Однак попри це я мушу сказати, що маю дуже мало надії, що цей сантиметр таки вдасться подолати».

Комісар ЄС з питань розширення, аби не залишати сумнівів, у своїй промові назвав конкретно, хто, на його переконання, винен у тому, що ситуація перед референдумом є такою несприятливою. Його закид звучить на адресу грецько-кіпрського уряду в Нікосії, який, на думку Фергойґена, зробив усе для того, щоб дискредитувати план ООН щодо об»єднання двох частин острова. Як приклад комісар назвав, зокрема, вплив уряду на медіа-політику й спробу подати інтерв»ю Фергойґена про Кіпр як втручання у внутрішню політику держави. Таким чином, переконаний він, кіпрський уряд порушив свої обіцянки, дані 1999 року, коли велися переговори про прийняття Кіпру до Євросоюзу. Ґюнтер Фергойґен зазначив:

«Ми мали чітку домовленість. Європейський Союз займається залагодженням всіх питань, пов»язаних зі вступом Кіпру до ЄС, а грецькі кіпріоти дбають про те, аби врегулювати всі суперечливі питання об»єднання острова. Ми зараз не можемо говорити за турецьких кіпріотів, але я вимагаю від президента Тасоса Пападопулуса виконання своєї частини домовленості».

Після такої відкритої критики в бік грецько-кіпрського президента прозвучали протести з боку грецьких депутатів європейського парламенту. Але Фергойґен, незважаючи на них, продовжив:

«Зараз я скажу щось абсолютно недипломатичне. Шановні пані та панови, я персонально відчуваю себе обдуреним урядом Республіки Кіпр. Упродовж місяців я, як і всі інші, тішив себе надією на те, що грецько-кіпрський уряд докладе всіх зусиль для того, аби створити передумови для реалізації плану ООН. На жаль, цього не відбулося».

Багато міжнародних аналітиків від самого початку переговорів Брюсселя з Кіпром передбачали, що зі вступом острова, поділеного між турками та греками, виникатимуть проблеми. Надто вже вороже було налаштовано населення двох частин острова одне до одного. Утім, керівництво Європейського союзу плекало надію, що саме процес підготовки до вступу підштовхне грецьких та турецьких кіпріотів до того, аби забути старі образи й об»єднатися в єдиній державі.

Як нині стало зрозумілим, Європейська Комісія прорахувалася. Адже тепер вступ Кіпру до Євросоюзу першого травня цього року вже не вдасться зупинити. І навіть, якщо в суботу результати референдуму про об»єднання острова виявляться негативними, це все одно не стане на перешкоді членства.

Тим часом керівник фракції «зелених» у Європейському парламенті Даніель Кон-Бендіт, вважає, що Євросоюз повинен адекватно відреагувати на відповідь «Ні» під час суботнього референдуму:

«Якщо у південній, грецькій частині острова проголосують «проти», а в північній, турецькій – «за», то ми повинні встановити політичні відносини Європейського союзу з північною частиною Кіпру».

У цьому контексті міжнародні аналітики прогнозують, що в разі неуспіху референдуму в грецькій частині острова і успішного його проходження в турецькій частині, значну політичну вигоду здобуде Анкара. Адже тоді Туреччина значно покращить свої шанси напередодні переговорів з Брюсселем про вступ до ЄС.

Любомир Петренко