Кіпру вдалося те, що ніяк не може зробити Греція | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 14.03.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Кіпру вдалося те, що ніяк не може зробити Греція

Острівна держава успішно завершила програму фінансового оздоровлення слідом за Ірландією, Португалією і Іспанією. Тепер у європейського стабілізаційного фонду ESM залишився лише один підопічний - Греція.

Трирічна програма фінансового оздоровлення Кіпру успішно завершена на півтора місяці раніше терміну. До кінця березня 2016 року острівна держава офіційно вийде з-під опіки європейського стабфонду ESM і Міжнародного валютного фонду (МВФ), використавши близько 70 відсотків з наданих 10 мільярдів євро. Таким чином Кіпр стане вже четвертою після Ірландії, Португалії та Іспанії країною Єврозони, врятованою міжнародними кредиторами від банкрутства.

Перевірена концепція фінансового оздоровлення

Завершення програми порятунку означає, що острів знову здатний самостійно забезпечувати своє фінансування, розміщуючи на міжнародному ринку капіталу державні облігації під прийнятні відсотки. Навесні 2013 року в умовах гострої боргової та банківської кризи Кіпр втратив цю можливість і був близький до краху, але погодився прийняти міжнародну допомогу. Її надала так звана "трійка" кредиторів - Європейський Союз, Європейський центральний банк (ЄЦБ) і МВФ.

Президент Кіпру Нікос Анастасіадіс

Президент Кіпру Нікос Анастасіадіс

Однак допомога ця була надана на досить жорстких і хворобливих як для самих кіпріотів, так і для клієнтів кіпрських банків умовах. Це викликало тоді шквал обурення в Росії, адже багато російських компаній, навіть державних, мали рахунки на Кіпрі, який раніше довгий час був одним із найпопулярніших офшорів в Європі. На думку західних експертів, Кіпр активно використовувався багатьма росіянами для ухилення від сплати податків і "відмивання" здобутих нелегальним шляхом грошей.

Той факт, що через три роки після тих драматичних подій острів знову набуває фінансової самостійності, свідчить: розкритикована в Росії програма реформ, на якій наполягали Євросоюз і МВФ, дала бажаний результат. Більше того, повторення на Кіпрі успіху, досягнутого раніше в Ірландії, Португалії та Іспанії, підтверджує дієвість запропонованої європейцями загальної концепції фінансового оздоровлення проблемних країн, хоча в кожній з них методи "лікування" мали свою специфіку. До того ж, знову виправдав себе механізм контролю за виконанням досягнутих домовленостей у вигляді регулярних приїздів ревізорів "трійки".

Чим кіпріоти відрізняються від греків

Фінансова криза 2012-2013 років на Кіпрі багато в чому була пов'язана з тим, що надмірно роздутий і малоефективний на той час банківський сектор острова був сильно зав'язаний на Грецію, яка перетворилася в епіцентр боргової кризи в Єврозоні. Тому невелика кіпрська економіка захиталася слідом за куди більшою грецькою. Але тепер ситуація така, що кіпріоти вже виходять з кризи, а греки як і раніше не можуть з нею впоратися.

Кіпр, березень 2013 року. Демонстрація протесту проти програми реформ

Кіпр, березень 2013 року. Демонстрація протесту проти програми реформ

Президент Кіпру Нікос Анастасіадіс в інтерв'ю німецькій діловій газеті Handelsblatt пояснює це тим, що у двох країн були різні передумови для подолання кризи. "Наша економіка традиційно мала хорошу базу і позитивні перспективи зростання. А Греція бореться з хронічними проблемами. До того ж, є відмінності щодо ролі профспілок і політичних партій. Та й менталітет інший", - говорить консерватор Анастасіадіс, дипломатично натякаючи тим самим, зокрема, на довгий і запеклий опір реформам з боку грецьких лівих, які користуються широкою підтримкою населення і прийшли, врешті-решт, до влади в Афінах.

Давно назрілий модернізаційний ривок

На Кіпрі ж, наголошує президент острівної держави, "профспілки та політичні партії усвідомили свою відповідальність, а населення проявило розуміння". В результаті країна нарешті взялася за модернізацію державних структур, які, за словами Нікоса Анастасіадіса, фактично залишалися незмінними з часу здобуття незалежності в 1960 році, хоча їх слід було б, на думку президента, оновити найпізніше до моменту вступу Кіпру до Євросоюзу в 2004 році.

"Модернізація державних інститутів, скорочення бюрократії, боротьба з корупцією, більше прозорості, покращене регулювання фінансового сектора, фіскальна дисципліна - ось ті давно назрілі реформи, які ми тепер реалізували", - перераховує Нікос Анастасіадіс і запевняє, що "завдяки цьому ми вийшли з кризи сильнішими".

"Ми оздоровили не тільки держбюджет, але нашу економіку і нашу банківську систему", - каже в розмові з європейськими ЗМІ міністр фінансів Кіпру Харіс Георгіадіс. Згідно зі статистикою ЄС, Кіпр вже в першому кварталі 2015 року вийшов з рецесії, а в четвертому - зумів збільшити ВВП у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 2,7 відсотка. Тоді як Греція тим часом знову впала в рецесію.

Однією з головних причин досить швидкого відновлення економічного зростання острова міністр вважає те, що вирівнювання держбюджету відбувалося виключно шляхом скорочення держвидатків, а не підвищення податків, адже "в умовах спаду це стало б отрутою для нашої економіки". Так, з грудня 2012 по грудень 2015 року зарплати держслужбовців знизилися на 21,5 відсотка, а кількість чиновників зменшилася на 8 відсотків.

Президент Кіпру Нікос Анастасіадіс обіцяє, що після того, як контролери "трійки" кредиторів припинять свої регулярні ревізії до Нікосії, керівництво країни не відмовиться від суворої бюджетної дисципліни і не буде вдаватися до популізму, навіть перед виборами. Для того, щоб повернути стабілізаційному фонду ESM отримані від нього 6,3 мільярда євро, у острова є час до кінця 2031 року. Що ж стосується самого стабфонду, то у нього з п'яти підопічних тепер залишився лише один - Греція.

Дивитись відео 01:23
Now live
01:23 хв

Три роки порятунку Єврозони

Аудіо й відео до теми

Реклама