Криза в СОТ: чи загрожують світові нові торговельні війни? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 11.12.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Криза в СОТ: чи загрожують світові нові торговельні війни?

Світова організація торгівлі вперше за 25 років існування зіштовхнулася з такою кризою - діяльність її Апеляційного органу заблокував Вашингтон. Чому?

У чому полягає нинішня проблема СОТ?

Світова організація торгівлі (СОТ) - міжнародна організація, яка регулює світову торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю, - опинилася у кризовій ситуації. Апеляційний орган СОТ, що переглядає рішення, ухвалені Органом з вирішення спорів між країнами-членами організації, з 11 грудня виявився паралізованим через недостатню кількість суддів.

Така ситуація склалася через те, що США протягом двох останніх років блокували призначення суддів Апеляційного органу СОТ, до складу якого загалом мають входити семеро фахівців. 10 грудня завершились чотирирічні повноваження двох з тих трьох арбітрів, які залишались. Таким чином, Апеляційний орган СОТ більше не має кворуму для ухвалення рішень. 

Чим невдоволені США?

З подібною кризою СОТ зіштовхнулася вперше за 25 років свого існування. Претензії Вашингтона полягають у тому, що арбітри Апеляційного органу СОТ у суперечливих моментах ніби підтримують торговельних опонентів США. Так, американський президент Дональд Трамп регулярно критикує СОТ, звинувачуючи її у підтримці Китаю та інших країн, з якими Вашингтон має проблемні питання у торгівлі. Утім, критика на адресу організації лунала й за попередників Трампа у Білому домі.

Зокрема, США закидають Апеляційному органу СОТ перевищення його повноважень і те, що судді фактично створюють нові закони, які регулюють питання торгівлі. Вашингтон наполягає, що американська конституція забороняє іноземним судам замінювати суди США. Також США оскаржують спосіб, у який СОТ вираховує, чи демпінгує країна-учасниця організації на зарубіжних ринках. Не погоджуються у Білому домі також з високими зарплатами арбітрів та часовими рамками, протягом яких відбувається розгляд справ.

Вашингтон навіть погрожував заблокувати бюджет СОТ на 2020 рік, але минулого тижня підтримав його компромісний варіант, який передбачає суттєве зниження витрат на Апеляційний орган.

Чого хочуть США?

Багато експертів вважають, що через торговельну війну між США і Китаєм важливість СОТ зросла. Водночас вони констатують: Вашингтон вважає, що власні національні інтереси краще захищати, уникаючи СОТ та домовляючись з партнерами напряму. 

"США зараз більш зацікавлені у демонстрації власного впливу, ніж у роботі відповідно до правил міжнародної системи", - зазначив у розмові з DW економіст Мартін Брамль (Martin Braml) з мюнхенського інституту Ifo.

Якими будуть наслідки блокування?

З 11 грудня у СОТ порушена система розгляду міжнародних торговельних спорів. Хоча розгляд низки поточних важливих справ ще може бути завершений суддями другої інстанції, повноваження яких завершилися, існує велика вірогідність, що блокування роботи Апеляційного органу призведе до накопичення невирішених спорів, тобто тих, рішення за якими оскаржуються. Це, своєю чергою, може призвести до того, що держави припинять дотримуватися правил організації, оскільки загроза бути покараним за такі порушення буде нівельована.

"Важко сказати, як довго триватиме розгляд справи. Ми можемо бути без цього органу (або подібного механізму) протягом кількох місяців", - вважає Мартін Брамль.

Як діятимуть інші члени СОТ?

Вашингтон відхилив нещодавню спробу понад сотні країн-членів СОТ розпочати набір нових арбітрів до Апеляційного органу. Один з дипломатів запропонував запустити роботу тимчасового механізму для розгляду апеляцій, що негативно сприйняли у США. Ця пропозиція також викликала побоювання, що таким чином була б ще більше послаблена цілісність СОТ, яка функціонує за чіткими правилами.

Допоки не буде знайдено вихід з ситуації, торговельні суперечки вирішуватимуться Органом з вирішення спорів СОТ, і країни-учасниці, як і раніше, зможуть оскаржувати його рішення, однак зволікатимуть з їх виконанням, подаючи апеляцію до органу, робота якого паралізована.

Чи є справедливою критика Трампа на адресу СОТ?

З часу обрання президентом Трамп постійно обвинувачує СОТ у задоволенні інтересів будь-кого, окрім США. Мовляв, Вашингтон несправедливо програє майже усі суперечки в рамках СОТ. Однак колишній президент Мексики Ернесто Седільо у своїй нещодавній статті зауважив, що США найчастіше з-поміж інших членів позивається до органу СОТ з врегулювання спорів, а частка виграних Вашингтоном справ є вищою, ніж в інших країн.

Заклики до реформування СОТ лунають дедалі частіше в останні роки, особливо після швидкого економічного зростання Китаю та його перетворення на лідера за обсягами світової торгівлі. Попри приєднання до СОТ у 2001 році, Пекін дотримується агресивної експортної політики, постійно обіцяючи повністю відкрити свій ринок для світу, проте так і не виконуючи цю обіцянку.

Також СОТ не вдалося примусити Китай, Індію, Південну Корею та ще сім інших держав "Великої двадцятки" визнати, що вони є розвиненими країнами і більше не належать до переліку країн, що розвиваються. А цей статус надає їм преференції у торгівлі, що, на думку інших країн, є несправедливим.

Дивитись відео 02:03

Що таке протекціонізм і чим він небезпечний? (23.01.2017)

Реклама