Кредит МВФ: чи вистачить Україні грошей? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.05.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Кредит МВФ: чи вистачить Україні грошей?

Україна отримає п'ять мільярдів доларів від Міжнародного валютного фонду на покриття дефіциту держбюджету в умовах кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Водночас потреби уряду у грошах значно більші.

Дефіцит держбюджету України на 2020 рік збільшився до майже 300 мільярдів гривень

Дефіцит держбюджету України на 2020 рік збільшився до майже 300 мільярдів гривень

Українська влада та Міжнародний валютний фонд (МВФ) у п'ятницю, 22 травня, досягли попередньої згоди щодо нової 18-місячної програми кредитування обсягом у п'ять мільярдів доларів. Погодження кредитної програми стало можливим після виконання Україною ключових вимог МВФ - ухвалення закону про ринок землі сільськогосподарського призначення, а також закону, який ускладнює повернення через суди банків, націоналізованих під час кризи 2014-2016 років, їхнім колишнім власникам. Цей закон охрестили "антиколомойським", оскільки головним його адресатом є мільярдер Ігор Коломойський. Олігарх судиться за націоналізований "Приватбанк", який держава націоналізувала 2016 року та докапіталізувала на десятки мільярдів гривень.

Менша і коротша програма

Погоджена програма Stand-by є короткостроковою і меншою за обсягом, ніж Київ хотів отримати за програмою розширеного кредитування EFF: п'ять мільярдів доларів протягом 18 місяців замість восьми мільярдів на три роки. Річ у тім, що нинішній кредит розрахований на покриття збільшеного дефіциту бюджету, що стало наслідком економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. А попередня програма планувалася ще до кризи і була розрахована на підтримку структурних реформ в умовах економічного зростання, пояснив у своєму нещодавньому блозі на Facebook заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.

Уряд України прогнозує дефіцит бюджету майже у 300 мільярдів гривень

Уряд України прогнозує дефіцит бюджету майже у 300 мільярдів гривень

Фінансист, водночас, наголосив, що фактична сума кредиту, яку отримає невдовзі Україна, не зміниться - п'ять мільярдів доларів до кінця 2021 року. "Решту три мільярди доларів планувалося отримати у 2022-23 роках", - констатував Рашкован. За його словами, тепер переговори про довгострокову програму підтримки реформ просто перенесли на час після кризи. Нинішня ж короткострокова програма "має гарантувати, що Україна матиме хороші передумови для повернення до економічного зростання і продовження масштабних реформ після того, як криза буде завершена", - йдеться у заяві пресслужби МВФ від 21 травня.

Читайте також: Коментар: Президент Зеленський кинув виклик олігарху Коломойському

Бюджетна дірка у 10 мільярдів

Сам лише кредит МВФ у п'ять мільярдів доларів не покриє дефіцит державного бюджету України, який у новій ухваленій парламентом під час карантину редакції був збільшений до майже 300 мільярдів гривень - понад 10 мільярдів доларів. Тобто дефіцит приблизно вдвічі більший, ніж кредит Міжнародного валютного фонду. Однак сам по собі кредит МВФ дасть "зелене світло" на виплату вже погоджених раніше позик від інших міжнародних фінансових інституцій - а це загалом ще п'ять мільярдів доларів, включно з мільярдом від Світового банку і двома мільярдами макрофінансової допомоги від Євросоюзу.

Роберт Кірхнер: очищення банківської системи зробило Україну сильнішою

Роберт Кірхнер: очищення банківської системи зробило Україну сильнішою

Крім того, Україні треба цього року повертати раніше взяті зовнішні запозичення. Разом з ними загальна потреба у кредитуванні сягає близько 17 мільярдів доларів, констатував у розмові з DW Роберт Кірхнер (Robert Kirchner), експерт німецької групи Berlin Economics, яка консультує український уряд. "Загалом після отримання кредиту МВФ покриття цих фінансових потреб цілком реалістичне. Частина коштів, напевно, буде покрита розміщенням євробондів, а частина - випуском облігацій внутрішньої позики у гривні. Зрештою, і повернення боргів теж частково буде у гривні", - пояснює Кірхнер.

Слушний момент для зовнішніх позик?

Отже, загалом потреба України в запозиченнях на фінансових ринках, як очікується, становитиме близько семи мільярдів за 2020-2021 роки. Фінансовий аналітик Dragon Capital Сергій Фурса переконаний, що на ринки зовнішніх запозичень варто виходити не зволікаючи. У розмові з DW експерт вказав на успішне повернення на міжнародні ринки запозичень Єгипту, який напередодні продав свої євробонди зі ставкою у 7,5 відсотка річних. "Ми побачили дуже успішне розміщення Єгипту, який дуже схожий на Україну у ставленні інвесторів, по кредитних рейтингах. Ми не знаємо, чи буде доступ до зовнішніх ринків у майбутньому. Тому треба використовувати можливість, яка з'являється", - зазначив Фурса.

Читайте також: Кредит МВФ для України - останню умову виконано

Опитані DW аналітики вважають реалістичним розміщення українських євробондів у нинішніх умовах під менш як вісім відсотків річних. До отримання кредиту МВФ, який став для інвесторів сигналом стабільності, на тлі економічної кризи ставки за євробондами сягали 10-12 відсотків. А ще у січні - до пандемії - міністерство фінансів залучало кошти на міжнародних фінансових ринках під 5-6 відсотків річних. Після чого ставки підскочили з огляду на кризу, а також на невпевненість, пов'язану з відставкою уряду і численними ротаціями на міністерських посадах. Лише у березні в Україні двічі поспіль змінився міністр фінансів. А причини звільнення з цієї посади Оксани Маркарової, якій вдалося незадовго до того розмістити євробонди за рекордно низькими ставками, так і не були озвучені.

Оптимізм щодо інфляції і курсу гривні

Попри падіння економіки, яке фахівці Berlin Economics спільно з колегами з Центру економічних досліджень і економічних консультацій у своєму актуальному дослідженні спрогнозували на рівні семи відсотків ВВП, Роберт Кірхнер вважає, що Україна впевнено впорається з нинішньою кризою без стрибка інфляції і різкого знецінення гривні. "Посеред кризи Нацбанк знизив ставку рефінансування. Раніше він би не зміг собі цього дозволити - ставку навпаки довелося би підвищувати. А гривня різко би знецінилася. Цього не сталося, і це свідчить, що Україна стає нормальною країною із сильними інституціями, які можуть забезпечити макроекономічну стабільність", - зазначає німецький експерт. Кірхнер зауважує: дається взнаки незалежність Нацбанку від політичних впливів, а також проведена за останні роки робота з очищення банківського сектору від непрозорих і слабких банків - все це збільшило довіру до стабільності фінансової системи.

Дивитись відео 04:03

"Антиколомойський" закон: що Зеленський має проти Коломойського (09.04.2020)