Кредиторам доведеться списати близько половини боргів Греції | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 24.10.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Кредиторам доведеться списати близько половини боргів Греції

У середу глави держав і урядів країн ЄС мають ухвалити пакет рішень для подолання боргової кризи. Одне з важливих питань – ціна порятунку Греції. Очікується, що грекам доведеться списати до половини боргів.

default

Греція може розраховувати на другий пакет фінансової підтримки, але на яких умовах, стане відомо тільки на саміті ЄС в середу. Крім того, як передають інформаційні агентства, на переговорах європейських лідерів у Брюсселі цими вихідними ще не було досягнуто єдності з питання, скільки треба списати боргів Греції, аби країна знову змогла звестися на ноги, а також хто і як за це повинен платити.

Необхідність списання боргів Греції вже очевидна. Експерти «трійці» в своєму останньому звіті зафіксували фінансову «діру» в 252 мільярда євро до 2020 року - це вдвічі більше, ніж припускалося в липні. Тому, щоб зменшити гору грецьких боргів до 2020 року до 110 відсотків річного ВВП, потрібна відмова від 60 відсотків вимог кредиторів. За словами голови єврогрупи Жана-Клода Юнкера, є згода стосовно того, що банківська частка має скласти "значно більше узгодженого раніше 21 відсотка".

За підрахунками експертів Єврокомісії, Європейського Центрального банку та МВФ, в разі відмови кредиторів від 60 відсотків боргових зобов´язань Греції, грецький борг міг би скоротитися до 2020 року до 110 відсотків ВВП після очікуваного 2013 року піку в 186 відсотків.

У центрі уваги банки

Від частки приватних кредиторів в списанні боргів Греції залежить, наскільки банки мають збільшити свій власний капітал. Чим більший обсяг списання, тим більше грошей потребують кредитно-фінансові інститути, аби пережити списання за грецькими держоблігаціями, а також  можливе знецінення інших європейських облігацій. Сама процедура могла б відбуватися за таким сценарієм: спочатку банки намагаються  самостійно забезпечити себе свіжими коштами, якщо їм це не вдається, тоді долучаються європейські країни, у крайньому разі застосовуються механізми європейського стабілізаційного фонду EFSF.

Така схема передбачає досягнення до кінця чрвня 2012-го року 9-відсоткової жорсткої квоти капіталізації банків. З цього випливає загальна додаткова потреба у капіталі до 110 мільярдів євро. За приблизними підрахунками, банки Італії, Іспанії та Франції потребують близько 50 мільярдів євро. 

Списання не уникнути

Тим часом самі банки похвалитися згодою з цього питання не можуть. Представники європейських країн та фінансових установ і близько не підійшли до згоди, заявив керівник міжнародного банківського об'єднання (IIF) Чарльз Даллара.

Тим часом німецькі банки реагують гнучкіше. Міхаель Кеммер, керівник німецького бпнківського об'єднання, заявив: «Німецькі банки добре капіталізовані. Адекватне списання боргу через грецьку кризу вони зможуть перенести». Аби європейські банки не захиталися внаслідок боргової кризи, цими вихідними міністри фінансів країн ЄС дійшли згоди, що потрібні вливання капіталу обсягом 110 мільярдів євро. Цього має вистачити, щоб досягнути 9-відсоткового рівня капіталізації.

Наталя Неділько: Reuters, dapd
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Реклама