Кордон на замку: що втратять Швеція і Данія від запровадження контролю | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 05.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Кордон на замку: що втратять Швеція і Данія від запровадження контролю

Через наплив біженців Швеція запровадила контроль на кордоні з Данією в районі Ересуннського мосту. Чим, окрім часу, доведеться тепер пожертвувати данцям і шведам?

Dänemark Flughafen Kopenhagen-Kastrup

Огорожа на станції копенгагенського аеропорту Каструп

Міхаель Рандропп стоїть на платформі залізничного вокзалу, що в копенгагенському аеропорту Каструп. Він регулярно їздить до Мальме і є одним з 15 тисяч мандрівників, котрі щодня перетинають кордон через протоку Ересунн. Рандропп позіхає і показує на високу огорожу, що розділяє два перони: "Для подорожніх ця огорожа - нова залізна завіса, мабуть, новий берлінський мур".

Ця огорожа мусить зупиняти біженців - не давати їм перескочити через колії, коли в них почнуть перевіряти документи. Чимало біженців, які приїздять сюди, на останню перед територією Швеції станцію, не мають жодних посвідок. Якщо їх перевіряють і реєструють у Данії, вони, за Дублінськими угодами, мають у Данії ж і залишитися. Однак багато хто хоче переїхати до Швеції.

Тисячам мандрівників не пощастило

Але далі зробити це так просто вони не зможуть: шведський уряд від 4 січня запровадив прикордонний контроль. Всі потяги з Копенгагена затримуватимуться на вокзалі Каструпа: пасажири мусять вийти для перевірки документів, і лише після цього потяг їхатиме далі. Контроль може тривати до 45 хвилин.

Dänemark Michael Randropp in Kopenhagen-Kastrup

Данець Міхаель Рандропп на станції копенгагенського аеропорту Каструп

Нові правила погіршать життя регіону довкола протоки Ересунн, що розділяє Данію і Швецію, переконаний Міхаель Рандропп. Завдяки своїй наближеності до данської столиці Копенгагена і третього у Швеції міста Мальме цей регіон, економіка якого швидко зростає, вважають скандинавською "силіконовою долиною". Два міста з'єднано восьмикілометровим Ересуннським мостом, що забезпечує як залізничне, так і автомобільне сполучення.

Швеція зачиняє двері

Запровадження контролю означає кардинальну зміну шведської "політики відкритих дверей". У співвідношенні на душу населення Швеція 2015 року прийняла більше біженців, ніж Німеччина. Адже прогнозована кількість мігрантів - 100 тисяч людей на дев'ять з половиною мільйонів шведів - до кінця року зрештою подвоїлась, і в багатьох містах країни просто не вистачає місця, щоби розмістити біженців. У листопаді 2015 року прем'єр-міністр Стефан Льовен заявив, що "наївно" було з боку його країни бути настільки щедрою.

Тисячі біженців одразу ж після реєстрації ховаються. І це велика проблема для Швеції. За даними шведської агенції у справах іноземців 80 відсотків прохачів притулку, які приїхали до країни 2015 року, не мали паспорта. 60 процентів досі не надали владі жодного посвідчення особи.

Dänemark Zollbeamte im Zug von Kopenhagen nach Malmö

Перевірка документів у потязі, що їде з Копенгагена до Мальме

Шведська поліція та Служба держбезпеки, відтак, попередили уряд про пов'язані з цим потенційні ризики для країни. "Імовірно, нам було важко визнати, що серед нас є люди, які симпатизують убивцям з Ісламської держави," - прокоментував це прем'єр Льовен.

Данія образилась

Данський прем'єр Ларс Расмуссен побоюється, що через запровадження прикордонного контролю, ще більше біженців звертатимуться по притулок у Данії. І це погана новина для політика. Адже на Расмуссена добряче тисне правопопулістська данська Народна партія, що виступає проти прийому біженців і обстоює закриття кордонів Данії. Ця партія - друга за впливом у парламенті країни, коаліція з якою допомогла ліберальній партії Расмуссена сформувати уряд меншості.

Для розлючення данців є ще одна причина: прем'єр Расмуссен занепокоєний тим, що під загрозою опинилися довготривалі інвестиції. "Це вкрай невдала ситуація, - сказав він. - Ми витратили на розбудову інфраструктури регіону Ересунна мільярди і мільйони - на розвиток таких метрополій як Копенгаген та Мальме.

Чи закриватимуть кордони інші країни?

Данський дослідник міграції Йоакім Руїст з університету Гетеборга вважає, що приклад Швеції наслідуватиме чимало держав: "Гадаю, що контроль справить ефект снігової кулі", - заявив Руїст в інтерв'ю щоденній газеті "Kristeligt Dagblad".

Однак негативу в цьому дослідник не вбачає. Навпаки, каже він, "нарешті контроль призведе до зміни європейської політики біженців, гуманнішого поводження з біженцями". Із прикордонним контролем біженці мали би "безпечніші шляхи для втечі й доправлятися одразу на кордони сусідніх країн".

"Ефект доміно" в Європі

Дослідниця ж центру лівого спрямування "Arena Idea" Ліза Пеллінг зовсім іншої думки. Запровадження прикордонного контролю всередині Європи зрештою зачинить сирійських біженців в охоплених війною районах: "Це спричинить щось на кшталт ефекту доміно, і невдовзі всі країни ЄС закриють кордони, аж до Туреччини". Якщо це станеться, "сирійське жахіття" лише погіршиться, коли люди більше не зможуть приїздити до Європи.

Dänemark Passagier Ture Ertmann im Zug von Kopenhagen nach Malmö

Данець Туре Ертманн щодня їздить між Мальме і Копенгагеном

Між тим на Ересундському мості скандинави вперше за 53 роки мусять показувати паспорти: Туре Ердманн їде в одному з останніх потягів, що слідують без контролю на кордоні. Данець уже 20 років живе у Швеції. Він очолює відділ кадрів у данській взуттєвій фірмі.

Відколи стало відомо про прикордонний контроль, він багато розмірковував про наслідки цього кроку: "Ми думали, чи варто нам далі жити в Мальме чи переїхати до Данії". Щодня він мусить забирати своїх двох дітей зі школи і потім ще заїжджати за продуктами. "Як мені все це вдасться, якщо це забиратиме на годину більше?" - некоїться батько родини.

DW.COM

Реклама