Координатор ″Крим SOS″: З кримських татар роблять терористів | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Координатор "Крим SOS": З кримських татар роблять терористів

Координатор громадської організації "Крим SOS" Таміла Ташева в інтерв’ю DW розповіла про ситуацію із порушенням прав людини в Криму, зокрема, про переслідування кримських татар.

Таміла Ташева

Таміла Ташева

Міністерство закордонних справ України звинуватило російську окупаційну владу в Криму у повторенні "геноциду кримських татар 1944 року" і "жахливих радянських репресій 30-х років". Напередодні, 11 лютого, на території півострову було затримано 12 осіб, яких звинувачують у причетності до терористичних організацій. Про те, якою на сьогодні є ситуація із порушенням прав людини в Криму, і чи достатньо робить Україна для захисту своїх громадян, які проживають на території окупованого півострова, DW розмовляла з координатором громадської організації "Крим SOS" Тамілою Ташевою.

DW: Пані Ташева, розкажіть, будь ласка, якими є результати вчорашніх арештів у Криму кримських татар? Скільки людей загалом було затримано, скільки з них досі залишаються під вартою?

Таміла Ташева: Станом на вчора було затримано 12 осіб. Вісьмох з них відпустили, ще чотирьох залишили під вартою. Сьогодні о 12 годині мав відбутися суд відносно цих затриманих.

Крім того, сьогодні було затримано ще одну людину, це Ельдар Селямієв з села Вікторівка Бахчисарайського району. Також, за інформацією адвоката Еміля Курбедінова, сьогодні у селі Перепьолкіно тривають обшуки кримських татар. Насправді, ситуація вкрай критична.

Що розповідають відпущені на свободу? Як їм пояснювали представники окупаційної влади те, що з ними відбулося? На яких підставах їх затримували?

Їх звинувачують в участі у терористичній організації. Як ми бачимо, це продовження історії, пов’язаної з так званою справою "Хізб ут-Тахрір". На даний момент під вартою перебуває четверо людей, яких підозрюють в участі у цій організації, щодо них триває слідство. Ці вчорашні затримання також, швидше за все, пов’язані з цією справою.

Ми сподівались, що окупаційна влада припинить застосовувати такі засоби, але, враховуючи такий розмах роботи ФСБ Росії, бачимо, що ці дії не припиняться. Так звана прокурорка Наталія Поклонська заявила, що вони ведуть "боротьбу з терористичними організаціями". Головна мета окупаційної влади, на мою думку, є зробити з кримських татар терористів, учасників терористичних угрупувань, для того, що виправдати свої дії на території Криму.

У пресі регулярно з'являються повідомлення про грубі порушення прав кримських татар з боку окупаційної влади. В сьогоднішній заяві українського МЗС говориться про повторення Кремлем репресій 30-х років і геноциду 1944 року. Наскільки масштабними є ці порушення?

Порушення справді масштабні. Лише верхівкою айсберга є на даний момент більше 220 порушень прав людини різноманітних категорій - від позбавлення людей життя до насильницьких зникнень, утримання під вартою і судових переслідувань. Основними категоріями людей, права яких порушуються, є переважно кримські татари й проукраїнські активісти, за національністю це і українці, і росіяни, які проживають на території окупованого півострова. Однак, оскільки кримські татари є найбільш консолідованою групою, яка на даний момент протистоїть окупації Криму, то проти них репресії ведуться найактивніше.

Якщо говорити про те, що на даний момент відбувається в Криму, то справді йдеться фактично про геноцид, або примушення до виїзду з території Криму. Зараз на окупованому півострові ми помічаємо активне заміщення населення, туди привозяться військові, держслужбовці, медики, менеджери різних ланок державної машини. У той же час з Криму виїжджає найактивніша частина, в тому числі, на жаль, і кримські татари, які зараз активно піддаються репресіям, їм фізично перебувати в Криму дуже небезпечно. За нашими даними, з території Криму виїхала величезна кількість людей, які є мусульманами, через загрозу звинувачень у причетності до терористичних угруповань.

Кримські татари очікують допомоги від ЄС

Кримські татари очікують допомоги від ЄС

Якою є остання статистика щодо того, скільки людей залишили півострів?

Офіційної статистики, скільки людей залишили Крим, немає, оскільки міністерство соціальної політики України не розрізняє переселенців з Криму і зі сходу України. Згідно з останніми даними міністерства, офіційно зареєстрованих переселенців з Криму було 21 тисяча осіб. Але ця цифра не актуалізується вже більше року. За нашими підрахунками, більше 45 тисяч осіб виїхали з території Криму, приблизно половина з них є кримськими татарами.

Як ви вважаєте, чи достатньо робить офіційний Київ для захисту прав українського населення Криму, зокрема, кримських татар?

На превеликий жаль, недостатньо. Хоча останнім часом ми бачимо активізацію роботи державних органів влади, в тому числі й президента України, який зробив низку важливих заяв і призначень. Зараз, за нашими даними, вже практично готова стратегія щодо деокупації Криму, це документ, якого активно вимагав громадський сектор.

В кінці січня 2015 року на території Криму перебувала правозахисна місія Ради Європи, після чого Європарламентом була прийнята резолюція щодо України і, зокрема, щодо порушень прав людини в Криму. Я вважаю, що це величезна заслуга як громадськості, так і тих державних органів влади, які активно лобіювали питання здійснення цієї місії. Але цього замало, оскільки пройшло вже майже два роки з початку окупації Криму, а конкретних механізмів роботи з людьми, які живуть в Криму, а також якихось кроків для деокупації півострова поки що ми не бачимо.

А як щодо людей, які переїхали з Криму на території материкової України? Чи достатньо офіційний Київ робить для їхньої підтримки?

Якщо говорити про переселенців загалом, як з Криму, так і з окупованого Донбасу, то українська влада робить недостатньо. Головною проблемою є відсутність бачення і стратегії роботи з внутрішньо переміщеними особами. Головними проблемами залишаються питання житла і питання забезпечення роботою. Досі є багато прогалин у законодавчій базі, яка стосується внутрішньо переміщених осіб.

Але за останній рік і держструктурами, і, в першу чергу, волонтерськими організаціями було зроблено дуже багато, з'явились центри допомоги переселенцям, з'явились програми з соціальної адаптації, програми з бізнес-гарантування. В цілому, багато в чому є позитив, але державної стратегії і бачення, на жаль, досі немає.

Дивитись відео 01:24
Now live
01:24 хв

"Півострів страху": Європарламент ухвалив резолюцію про порушення прав людини в Криму (04.02.2016)

Ви згадали місію Ради Європи, яка відвідала Крим в кінці січня - на початку лютого. На Ваш погляд, чи достатньо робить світове співтовариство для підтримки українського населення Криму?

Країни Євросоюзу і Сполучені Штати роблять достатньо багато, як для тих, хто живе на окупованих територіях Криму і Донбасу, так і для тих, хто їх залишив. Багато коштів виділяється на допомогу, на розвиток бізнесу, на соціальні програми і програми психологічної допомоги.

Але ми розуміємо, що питання Криму на фоні конфлікту на Донбасі відійшло на другий план. Українське суспільство активно намагається повернути до порядку денного питання Криму. І тому питання відрядження до Криму місії Ради Європи порушувалось достатньо давно. Ми, громадські організації, постійно казали, що там повинна бути постійна спостережна місія з прав людини, яка б могла оперативно реагувати на порушення. Постійне перебування місії в Криму дозволило б оперативно реагувати на такі події, які відбувались, наприклад, вчора і сьогодні.

Але, тим не менш, ми бачимо, що ця робота почала здійснюватись більш активно. Рік чи навіть півроку тому ми навіть і не мріяли, щоб така місія була, щоб світове співтовариство активно реагувало на порушення прав людини, які регулярно відбуваються на території окупованого півострова.

Аудіо й відео до теми