Коментар: ЄЦБ вдарить трильйоном по дефляції | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.01.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Коментар: ЄЦБ вдарить трильйоном по дефляції

Маріо Драґі запускає друкарський верстат. У ФРН його критикують за скупку держоблігацій, але він йде на ризик заради південних країн Єврозони. Саме їх тепер й питатимуть особливо, впевнений Андрій Гурков.

Маріо Драґі на прес-конференції у Франкфурті-на-Майні

Маріо Драґі на прес-конференції у Франкфурті-на-Майні

Кількісне пом’якшення у Єврозоні, про необхідність якого так довго говорив Європейський центральний банк (ЄЦБ), почалося. Вичерпавши можливості більшості інших інструментів грошової політики, голова ЄЦБ Маріо Драґі 22 січня оголосив, що у березні розпочнеться скупка на вторинному ринку державних та корпоративних облігацій країн Європейського валютного союзу. Програма триватиме щонайменше до вересня 2016 року. Щомісяця виділятимуть 60 мільярдів євро. Загалом, це понад один трильйон.

Маріо Драґі порушує табу та традиції

Маріо Драґі вочевидь порушив табу. Німецький Бундесбанк, за зразком якого свого часу створювався ЄЦБ, ніколи ні про що схоже навіть не замислювався. Адже центральний банк у цьому випадку не просто запускає друкарський верстак, що загрожує інфляцією, але й фактично починає фінансувати скарбницю, чим певною мірою знімає з політиків відповідальність за стан державних фінансів та їх оздоровлення. Фактично він бере на себе частину роботи уряду та законотворців, а це, згідно з хрестоматіями, абсолютно протипоказано незалежному центральному банку.

Андрій Гурков, економічний оглядач DW

Андрій Гурков, економічний оглядач DW

Але в тому-то й справа, що Маріо Драґі доводиться діяти зовсім не в хрестоматійній ситуації. Бундесбанк забезпечував твердість німецької марки в окремо взятій Західній Німеччині, ЄЦБ доводиться шукати спільний знаменник для 19 доволі різних держав. ФРН ніколи не опинялась у настільки ж важкій борговій кризі, яку переживає зараз Єврозона. Німці завжди боялись інфляції, але ще не натрапляли на більш небезпечну дефляцією, однак саме вона охопила цілу низку країн валютного союзу, передусім Німеччину й Іспанію.

Адресат програми – південні країни Єврозони

Ось чому немає нічого дивного у тому, що чимало банкірів, представників ділових кіл, експертів та політиків Німеччини жорстко критикували та критикують рішення Маріо Драґі (яке, до речі, ні для кого не стало сюрпризом, оскільки ЄЦБ довго готував до нього ринки та суспільство). Справді, таким північним країнам Єврозони як Німеччина, Нідерланди та Люксембург, скупка облігацій центробанком не потрібна, для них вона може стати доволі шкідливою, не кажучи про те, що вона повністю порушує їхні традиції.

Але Маріо Драґі зробив свій екстраординарний крок зовсім не для них, а заради півдня Європи: Греції й Італії, Іспанії та Франції… Широкомасштабна скупка держоблігацій покликана збити той відсоток, який доводиться сплачувати міністрам фінансів цих країн кредиторам, і, таким чином, зменшити навантаження на бюджет.

Додаткова ліквідність, що потрапляє на ринок, має підштовхнути комерційні банки з півдня до більш щедрого кредитування установ та споживачів, а також підштовхнути економічне зростання, що буксує. А неминучі інфляційні тенденції стануть найдієвішими ліками проти дефляції.

Тепер черга за політиками

Німці, завдяки своїй історії (дві жахливі гіперінфляції!), відчувають панічний страх перед інфляцією й апріорі не можуть підтримати будь-які кроки, спрямовані на її укріплення. Навіть якщо її темпи небезпечно низькі. Однак у Німеччині рішення Маріо Драґі критикують не лише з позиції цієї точки зору.

Серйозне занепокоєння викликає, скажімо, розслаблюючий ефект кількісного пом’якшення. Адже якщо уряди в Афінах та Мадриді, Римі та Парижі знатимуть, що їм автоматично забезпечується попит на держоблігації, то бажання проводити непопулярні реформи, які мають зменшувати видатки та збільшувати прибутки бюджету, може згаснути. Навіщо наражатися на масові протести профспілок та втрату голосів виборців, якщо ЄЦБ і так дасть їм гроші?

Маріо Драґі, безсумнівно, усвідомлює цю небезпеку. Він вочевидь іде на ризик, хоча й може спиратись на доволі позитивний досвід кількісного пом’якшення у США. Хай там як, бурхливий потік свіжонадрукованої ліквідності може дестабілізувати валюту євро, що викличе певної миті сплеск інфляції, а до того ж, із більшою вірогідністю, породить мильні бульбашки, ймовірно, на ринку нерухомості та біржах.

Водночас, ухвалене рішення поза сумнівами, зміцнить позиції голови ЄЦБ у діалозі з європейськими політиками. Віднині Маріо Драґі, запрошений, скажімо, на саміт ЄС, може з чистим сумлінням сказати головам держав усієї Єврозони, і особливо, деяких південних країн: Ви хотіли, щоб я до мінімуму знизив банківську ставку – я це зробив. Ви просили збити курс євро, щоб підтримати експортерів. Будь ласка! Ви чекали від мене закупівлі держоблігацій – я пішов і на це. Тепер, шановні, у Вас вже не залишилось жодних відмовок, щоб затягувати давно очікувані й неминучі реформи!

Аудіо й відео до теми