Коментар: Шляху назад для Кемерона нема | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Шляху назад для Кемерона нема

Про які б реформи не домовились Брюссель і Кемерон, результат британського референдуму про членство в ЄС непередбачуваний. Якщо британці проголосують проти, під загрозою опиниться стабільність ЄС, вважає Барбара Везель.

Британський прем’єр-міністр виходить на європейську сцену та голосно заявляє: Європейський Союз повинен знати, що Великобританія може вижити і без нього. "Добре сказано, Дейве, - хочеться відповісти йому. - Але ти маєш знати, що ми без тебе теж можемо вижити!" Що стосується надмірно пронизливої риторики, то за неї Кемерон у наступні місяці, ймовірно, виграє будь-яку нагороду. Але ви знаєте цю гру: такі голосні заяви робляться передусім для публіки вдома, в Брюсселі вони нікого не вражають.

"Ми переглянемо наші відносини з ЄС" - тільки за цієї умови Девід Кемерон готовий боротися за подальше перебування своєї країни в складі Євросоюзу. Про це він оголосив ще під час вступу на посаду. І довго потім спекулював на тому, які саме вимоги він висуне, щоб забезпечити членство Великобританії в ЄС. Наприклад, ішлося про обмеження свободи вибору місця проживання у Європі. Але Анґела Меркель ще кілька місяців тому запалила перед ним червоне світло, чітко заявивши, що свобода вибору місця проживання та роботи у Європі належить до фундаментальних основ Євросоюзу.

Британські таблоїди визначають настрій

Бербара Везель, кореспондент DW у Брюсселі

Бербара Везель, кореспондент DW у Брюсселі

Між тим, ідеться лише про те, що трудові мігранти з ЄС не можуть упродовж чотирьох років отримувати соціальну допомогу у Великобританії. Юристам буде нелегко змінити правила. Британське населення щиро переконане, що польські, румунські та інші трудові мігранти з країн-членів ЄС експлуатують фонди соціального забезпечення в країні. У цьому людей переконали таблоїди. Це не є правдою, але тут, зрештою, ідеться лише про символічну політику.

Інші вимоги Кемерона не такі жорсткі. Для Великобританії безперечно може бути зроблене виключення з положення Лісабонської угоди про "тісніший союз". Французи вже дали зрозуміти британському прем’єру, що не вноситимуть реальні зміни до угоди. Кемерон має усвідомити, що його референдум не повинен спровокувати каскад референдумів в інших країнах-членах ЄС, які очевидно матимуть непередбачувані наслідки.

Поганий час для дискусії

Загалом, після місяців закулісної дипломатії, він підготував цілком прийнятний переговорний пакет. Це достатньо серйозна заявка, щоб імітувати сварку всередині ЄС, проте й не такий радикальний крок, як остаточний вихід Великобританії зі складу ЄС.

Британський наступ, однак, має дві вади. По-перше, для нього вибрали поганий час. Навіть гірше, це найбільш збочений, найбільш брехливий час. Євросоюз переживає стрес-тест - це небезпечна перевірка кризою біженців на міцність цінностей, солідарності та єдності. Трудомісткі переговори про особливі відносини з Великобританією зараз потрібні так само, як грип.

Кожен референдум - це ризик

По-друге, навіть якщо Європейський Союз і прем'єр-міністр Великобританії погодяться щодо кількох змін щодо умов членства його країни в ЄС, Кемерон не може гарантувати, що йому вдасться переконати в цьому британців! Прихильники жорсткої лінії у його власній партії вже заявляють, що вимоги занадто слабкі. Євроскептичне крило британських консерваторів нагадує водойму, повну крокодилів, уїдливо зауважив один спостерігач-інсайдер: "Поки ви їх годуєте солодкими булочками, вони залишаються мирними. Але що робити, коли булочок більше нема?" Саме в цій ситуації перебуває Девід Кемерон: його власна партія може емоційно накрутити євроскептиків у країні так, що вони проголосують за вихід з ЄС, навіть якщо в Брюсселі буде досягнуто компромісу. Це стане історичною поразкою британського прем’єр-міністра. Це буде також важким ударом і по його країні, і по Євросоюзу. Для європейців же це означатиме дестабілізацію якраз у той момент, коли вони борються за своє майбутнє.

Девід Кемерон сам завів себе до цієї фатальної пастки. Його радники намагалися переконати його не обіцяти проведення референдуму. Політичний досвід свідчить, що на результат референдуму важко вплинути, кінець-кінцем референдуми просто непередбачувані. Але британському прем’єру вже пізно щось міняти, і йому точно не позаздриш: Кемерон мусить приборкати тигра, бо перед тим безглуздо схопив його за хвоста.

Реклама