Коментар: Трамп і кронприц - застаріла модель стосунків | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 21.11.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Коментар: Трамп і кронприц - застаріла модель стосунків

У заяві про американсько-саудівські відносини президент США Дональд Трамп висловився і щодо кронпринца. Його слова можуть мати для Мохаммеда бін Салмана неприємні наслідки, вважає Керстен Кніпп.

Принц-наступник Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман

Принц-наступник Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман

Президент США Дональд Трамп є людиною твердого слова. Однак не виключено, що йому притаманний і інший, більш делікатний стиль. Принаймні це підтверджують останні заяви Трампа щодо можливих наслідків вірогідного убивства саудівського журналіста Джамаля Хашоггі. У них він цілковито проявив себе як майстер дипломатичного ораторства, виголосивши промову, яка хоч і є ввічливою, але по своїй суті містить важливе послання. І зміст його в цьому випадку такий: кронпринц Мохаммед бін Салман для США не є недоторканним.

А от Саудівська Аравія залишається для Вашингтона "надійним партнером", заявив Трамп. Чогось іншого й очікувати було не варто. Однак одну річ Трамп таки не сказав: що кронпринц Мохаммед бін Салман також залишається надійним партнером США.

Цього речення він уникнув навмисне. Тобто: Трамп показав велику різницю між королівством Саудівська Аравія та його - станом на сьогодні все ще - майбутнім королем. Іронія заяви Трампа полягає в тому, що через нього кар'єрні шанси Мохаммеда бін Салмана суттєво зменшуються.

Редактор DW Керстен Кніпп

Редактор DW Керстен Кніпп

Адже в політичному Ер-Ріяді це послання почують дуже однозначно: Трамп не підставив плече кронпринцеві. Королівству - так, але не Мохаммеду бін Салману. І це стане додатковим аргументом для тих, хто не вважає кронпринца гідним наступником для одноосібного управління королівством. Після всіх тих зусиль, які докладаються з часу вбивства Хашоггі, кількість тих, хто сумнівається у Мохаммеді бін Салмані, істотно зросла. От навіть лише з міркувань політичного протоколу: не кожен зарубіжний лідер зараз захоче не те що публічно, але й десь за кулісами потиснути кронпринцеві руку.

Помилки кронпринца

Список політичних промахів кронпринца величезний. У ньому: нещадна військова операція в Ємені, грубий бойкот сусіднього емірату - Катару, а також утримання ліванського прем'єра Харірі. А ще була груба реакція на твіт канадської міністерки закордонних справ Фріланд, яка розкритикувала арешт саудівської правозахисниці. У відповідь на це королівство відкликало з Канади 16 тисяч саудівських студентів - показовий приклад того, як владна верхівка може розтоптати життєві плани власних підданих.

А тепер ще й заяви Трампа. Чи знав кронпринц про плани вбивства Хашоггі? "Можливо, знав, а може й ні", - сказав Трамп. Виразом однозначної солідарності це не є. Трамп, ймовірно, здогадувався, що не зможе цю солідарність підтримати. Об саудівського кронпринца обпалитись може навіть президент Сполучених Штатів.

Good bye, абсолютизме

Тож постає велике питання, чи зможе король Салман і далі рятувати свого сина, як от під час виступу перед Меджлісом аш-Шура - законодорадчим органом у Саудівській Аравії. Випадок з Хашоггі король згадав там побічно та стисло. Не виключено, що це відповідало духу тої спіралі мовчання, яку Саудівська Аравія намагалась використовувати ще на початку цього тижня, щоб не допустити обвинувачень у бік її найвищого керівництва. Це, мовляв, є "червоною лінією".

Тепер же навіть не треба відкритим текстом висувати звинувачення в справі Хашоггі. Достатньо дозволити цій дивній, постійно коригованій позиції королівського дому щодо того, що сталось у консульстві в Стамбулі, діяти самій по собі. Адже саме вона виштовхує на поверхню достатньо очевидне запитання: а хто ж таки впливає на постійне переформулювання цієї позиції?

Зрозуміло, що спіраль мовчання не зможе довго впливати на сприйняття ситуації - щодо політичної та моральної компетенції принца вже виникає багато питань. І сподіватися, що в світі про них забудуть, щонайменше зухвало. Навіть арабські газети звертають увагу: такий стиль не пасує часу принаймні з арабської весни 2011 року. Роки політичного абсолютизму минули й у Саудівській Аравії - як би не звали її майбутнього короля.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Реклама