Коментар: Російськомовні німці стійкі до путінської пропаганди | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Російськомовні німці стійкі до путінської пропаганди

"Справу Лізи" вважають остаточним доказом того, що російськомовні німці мають схильність до російської пропаганди. Насправді ж усе якраз навпаки, вважає Інґо Маннтойфель.

Мітинг російськомовних німців у землі Баден-Вюртемберг

Мітинг російськомовних німців у землі Баден-Вюртемберг

Німецькі експерти з питань Росії роками очікували та побоювалися такого інциденту, як "справа Лізи". Від початку української кризи та гібридної війни Росії проти Заходу німецькі спеціалісти турбувалися, що російська телепропаганда може підбурити понад три мільйони іммігрантів з колишнього СРСР, котрих Кремль може використати як політичний інструмент.

У січні цього року - у контексті гарячих дебатів щодо німецької політики стосовно біженців та надання притулку - ці побоювання справдилися. Поширений російським телебаченням брехливий сюжет про 13-річну дівчинку російського походження, яку начебто зґвалтували у Берліні "іммігранти південної зовнішності", викликав низку мітингів та демонстрацій російськомовних переселенців у Німеччині.

Пара тисяч демонстрантів - це дуже мало

Але ті, хто бачить успіх російської пропаганди та робить висновок, що російськомовна діаспора легковажно пропонує себе Путіну у якості "п'ятої колони", не розуміє реального стану речей. Навпаки, "справа Лізи" показала, що російська пропаганда не впливає на переважну більшість російськомовних жителів Німеччини, а "російські німці" інтегровані значно краще, ніж вважали німецькі експерти.

Інґо Маннтойфель, керівник російської редакції DW

Інґо Маннтойфель, керівник російської редакції DW

У Німеччині проживає понад три мільйони російськомовних, тож кілька тисяч демонстрантів, які вийшли на мітинги в різних містах країни, - це дуже мале число. Ці "радянські німці" (як вони самі себе називають) у жодному разі не мають політичної ваги. Принаймні не більше, ніж інші фантазери на кшталт прихильників конспірологічної теорії "хіміотрас", які вважають, що з пасажирських літаків розпорошують хімічні речовини. Ці групи, якщо організуються, теж виводять на вулиці німецьких міст кілька тисяч демонстрантів. І що? Відкрите суспільство Німеччини без проблем це витримує.

"Справа Лізи" чітко показала, що більшість російськомовних німців вірить усе ж прокуратурі Берліна, а не російському "Першому каналу". Більшість російськомовних німців давно живуть у Німеччині, тож більше довіряють своєму власному досвіду повсякденного німецького життя, ніж віртуальним казкам російських медіа.

Російська діаспора - не "п'ята колона" Путіна

Звісно, багато хто з російськомовних німців скептично ставиться до політики канцлерки Анґели Меркель щодо біженців. Але так зараз думає половина всіх німців, тож не дивно, що серед них є й німці російського походження.

"Справа Лізи", однак, спростувала припущення, що російськомовну діаспору можна використати як масивну "п'яту колону" Путіна для того, щоб чинити політичний вплив на Німеччину. І цей висновок - попри всю паніку у медіа та справедливу критику на адресу нахабної кремлівської пропаганди - дуже обнадіює.

DW.COM