Коментар: Непримиренні позиції у Мінську | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Непримиренні позиції у Мінську

Після мінської зустрічі українського президента Порошенка з його російським колегою Путіним бої на Сході України продовжуватимуться, вважає Інґо Маннтойфель. Але є і промінчик надії.

Великих очікувань на зустріч у Мінську російського президента Володимира Путіна та його українського колеги Петра Порошенка не покладалося. Не лише тому, що останніми днями бої на південному сході України стали ще запеклішими. Росія теж продовжила доливати олії у вогонь конфлікту. До Луганська було відправлено "гуманітарний конвой" без згоди на те української сторони. Російські десантники перейшли через кордон з Україною, начебто випадково. Але перш за все очікування були мізерними тому, що збройний конфлікт базується на діаметрально протилежних поглядах на світ в Україні та в Росії.

Конфлікт розгорівся через Угоду про асоціацію України з ЄС. Путін знову у Мінську говорив про можливі економічні втрати від цього для Росії. Утім, насправді йдеться про набагато більше: майже через 25 років після розпаду Радянського Союзу ідеться про центральні питання внутрішньо- та зовнішньополітичного порядку на пострадянському просторі. Тому насправді це ніяка не криза в Україні, а досі найбільший безпеково-політичний виклик Європи у 21 столітті.

Інґо Маннтойфель

Інґо Маннтойфель

Теперішня фундаментальна несумісність трьох різних перспектив тлумачення конфлікту - російської, української та європейської - не дають підстав очікувати швидкої згоди.

Бої триватимуть

Тому і офіційні заяви після мінської зустрічі варто сприймати з великою обережністю: задекларована підтримка Путіним оголошеної українським президентом Порошенком дорожньої карти для припинення вогню на Сході України є нічим іншим, ніж дипломатичною порожньою фразою. Президент Путін лише повторив свою попередню позицію, що йдеться про внутрішні справи України, яка має почати прямі переговори із сепаратистами. Київ це однозначно відкидає. Фактично цей результат означає, що бої продовжуватимуться і далі.

При цьому українська стратегія силового знищення сепаратистів шляхом бомбардування у Донецьку та Луганську є невідповідальною і призводить до жертв серед мирного населення. Політичне та суспільне примирення на Сході України за допомогою такої політики не досягти. Набагато важливіше було б, якби українські урядові війська змогли відновити контроль над українським кордоном, адже саме через "дірявий" кордон з Росією продовжує надходити в Україну потік зброї та бойовиків. ЄС мав би нагадати Києву про цю мету і підтримати покращення захисту українського кордону. Навіть президент Путін погодився на переговори з цього питання. Цю готовність потрібно якнайшвидше випробувати.

Надія у газовій суперечці

Але зустріч у Мінську принесла також і конкретний результат: переговори щодо замороженої у червні газової суперечки між Росією та Україною мають поновитися шостого вересня за посередництва єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттинґера. Це правильне рішення, адже якщо у цьому не вдасться дійти згоди до осені, тоді постає загроза ще одного фронту у цій неоголошеній війні між Росією та Україною. І тоді наслідки відчують не лише українці, а й європейці, якщо дійде до перебоїв у транзиті газу.

Реклама