Коментар: Мрія про мирну Європу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Мрія про мирну Європу

Премією імені Карла Великого відзначено заслуги президента Європейської Ради Германа ван Ромпея. Але без східноєвропейських партнерів Європа лишається неповноцінною, вважає Роберт Шварц.

Керівник румунської редакції DW Роберт Швартц

Керівник румунської редакції DW Роберт Швартц

Він тримає Євросоюз вкупі. Із цим коротким і чітким посланням президента Європейської Ради Германа ван Ромпея номінували на цьогорічну премію імені Карла Великого наприкінці минулого року. На той момент європейський світ, здавалося, знову став більш-менш упорядкованим. Економічна криза опинилася під контролем. Нависаючий фінансовий колапс відвернули за допомогою "багатомільярдних щеплень" постраждалим країнам.

Та в цей момент розпочалася українська криза, а разом з нею і небезпека нової холодної війни, через 25 років після повалення комунізму. Східна Європа дедалі активніше проривається у поле зору Заходу, який мусить реагувати на нову загрозу з Росії. Адже господар Кремля Володимир Путін, попри всі міжнародні домовленості, створював геополітичні факти, і анексія Криму - лише один з прикладів цього. Багатоступеневі економічні санкції проти Росії у відповідь на агресивну політику Москви та політична й економічна підтримка східноєвропейських країн, які хочуть протистояти ворожим обіймам Путіна. Ця суміш знову надає ЄС променеву силу й рішучість, які він, здавалося, втратив за останні роки.

Мирна Європа замість кордонів та стін

Тепер, під час нагородження премією імені Карла Великого, Європа знову продемонструвала правильний сигнал. Через українську кризу хід церемонії нагородження змінили. Уперше від часу заснування премії не було хвалебної промови. Замість цього запросили трьох прем’єр-міністрів зі Східної Європи - глав урядів колишніх радянських республік України, Молдови та Грузії, - аби звітувати про напружену ситуацію в їхніх країнах. Арсеній Яценюк, Юріє Лянке та Іраклій Гарібашвілі впевнено заявили про поворот їхніх країн у бік Європи. Лише через кілька днів після виборів до Європарламенту, на яких поштовх отримали єврокритичні сили, послання із коронаційної зали ратуші міста Аахен звучить так: по сусідству з ЄС багато людей розділяють мрію вільної та мирної Європи.

Мужній виступ трьох східноєвропейських політиків глибоко вражає. Коли український прем’єр Яценюк каже, що ніхто не має права встановлювати нові кордони в Європі чи зводити нові стіни, особливо в об’єднаній Німеччині це розуміють добре як ніхто інший. І коли його молдавський колега Лянке вказує на те, що євроінтеграція - це екзистенційне питання, то це має бути зрозуміло й останнім критикам розширення ЄС на схід. Жити в спільній Європі - бажання країн та їхніх народів. І лишити їх наодинці з самими собою було б злочинним упущенням. Люди в Україні, Молдові та Грузії потребують чіткої європейської перспективи.

Європа замість Євразії

Це було, очевидно, лише збігом обставин, що церемонія в Аахені відбулася в той самий день, коли в столиці Казахстану Астані створили Євразійський економічний союз. Після багаторічних старань Росії вдалось заманити дві інші пострадянські країни - Білорусь та Казахстан - до спільного човна. Великий відсутній у путінському проекті - Україна. Вона стала спиною до "союзу по-російськи".

За те, що троє глав урядів набагато більше стояли в центрі уваги під час церемонії нагородження премією, аніж сам лауреат, ніхто на них ображатися не стане. Особливо не стане ображатися Герман ван Ромпей, який довгими роками непомітно, але впевнено домагався відкриття ЄС на схід. Таким чином він зробив свій внесок до історії успіху Європейського Союзу. Схід континенту також повинен мати змогу брати участь у цьому проекті, аби мрія про єдину Європу стала реальністю.

Реклама