Коментар: Кінець ситих років для німецької економіки? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.07.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Кінець ситих років для німецької економіки?

Коли найбільший хімічний концерн світу BASF очікує значного скорочення прибутків, це тривожний сигнал для німецької економіки, вважає Генрік Беме.

Попередження щодо прибутків є одним з найбільш оманливих німецьких економічних термінів. При його використанні йдеться не про прибутки, які може отримати компанія, а про те, що прибутки будуть невисокі або їх не буде зовсім. Тож фактично це попередження про втрати. І саме таке попередження на початку цього тижня оприлюднив німецький хімічний концерн BASF - не якась пересічна компанія, а найбільша хімічна компанія світу, яка має 122 тисячі працівників у різних країнах. Якщо такий концерн різко погіршує прогноз щодо прибутків на поточний рік - а йдеться про їх скорочення на 30 відсотків, - то це дуже тривожний сигнал.

Генрік Беме

Генрік Беме

Чому? Тому що така хімічна компанія відчуває першою, коли в інших погіршується ситуація. Такий концерн має клієнтів у багатьох, практично в усіх галузях. Наприклад, в автопромисловості, якій постачає лако-фарбові вироби та пластик. У цій галузі, як зазначає у своєму попередженні BASF, особливо відчувається спад економічного зростання. Ще одне обґрунтування: світові торговельні конфлікти. Про це варто замислитися тим, хто думав, що президент США Дональд Трамп все виправить своїм новим твітом. Справжнього вирішення цієї проблеми ще не видно на обрії, а втрати вже зараз вочевидь гігантські. Якщо компанії бояться чогось, як чорт ладану, так це невизначеності.

Страшне слово на "Р"

Так можна накликати й рецесію. І мова не лише про BASF. Практично щодня з'являєтиметься дедалі більше поганих новин про стан німецької економіки. Обсяг замовлень для німецької промисловості скорочується. Настрої підприємців погіршуються. Мюнхенський Інститут економічних досліджень Ifo, який тримає руку на пульсі компаній, був змушений додати до цих поганих новин і страшне слово на "Р": орієнтована на експорт обробна промисловість, яка в Німеччині генерує чверть доданої вартості, увійшла в рецесію. Німецьке машинобудування, яке поруч з автопромом є другим стовпом німецької економіки, цього року очікує падіння виробництва на два відсотки.

Ще до BASF від інших компаній теж надходили погані новини. Siemens повідомив про "неочікувано слабкі замовлення". Аналітики промислового концерну ThyssenKrupp невдовзі теж планують оприлюднити попередження про зниження прибутків. До того ж нагромаджуються новини про плановані звільнення: BASF планує скоротити шість тисяч робочих місць, його конкурент Bayer уже скорочує 12 тисяч працівників. Жирні роки закінчилися і для Siemens, Thyssenkrupp, Volkswagen. Компанії готуються до шторму, що наближається.

Повернення до нормального стану?

Однак після низки поганих новин є і добра: німецький ринок праці перебуває у такому стабільному стані, що на нинішню хвилю звільнень він може не звертати увагу. Кількість запитів на неповну зайнятість істотно зросла протягом останніх тижнів. Це означає, що багато підприємств звільняють робітників тільки у тому випадку, коли по-іншому вже не можна. Багато хто, використовуючи інструмент зайнятості на неповний робочий день чи неповний робочий тиждень, намагаються утримати робітників. А багато працівників, якщо їх таки звільняють, можуть без проблем влаштуватись в іншому місці.

Неповна зайнятість, до речі, сприяла відновленню німецької економіки після тяжкої рецесії 2009 року, коли внаслідок світової фінансової кризи кон'юнктура спала на п'ять відсотків. Світова економіка далека від такого драматичного колапсу. Після років сприятливої кон'юнктури з частково перегрітою німецькою економікою у найкращому випадку настане фаза нормалізації. До якої належать як цикли спаду, так і розквіту. По-справжньому погані новини звучать по-іншому.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

DW.COM

Реклама