Коментар: Криваві біженці внутрішнього й зовнішнього застосування | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Криваві біженці внутрішнього й зовнішнього застосування

Чому російські федеральні ЗМІ настільки активні у висвітленні історії з європейськими біженцями, і хто від цього виграє? Спеціально для DW коментар російського журналіста Олександра Плющева.

Днями моя 16-річна донька попросила розповісти, що це за історія з російською дівчинкою в Берліні. Я почав нудно відповідати, що був досить спірний телевізійний сюжет із щонайменше одним фальшивим епізодом, і що, з точки зору нормальної журналістики, правильно говорити, що насправді про подію взагалі мало що відомо і необхідно спокійно у всьому розібратися, перш ніж робити висновки. "Добре, - сказала донька, яка занудьгувала від моєї дидактики, - припустимо, це - фейк, але навіщо?"

Геополітика проти чорнухи

Звикнувши до антизахідної пропаганди, я вже давно про це не замислювався. А й справді, навіщо? Ось в історії з "розп'ятим хлопчиком" в Слов'янську все було зрозуміло - це пряма, лобова пропаганда. Таким засобом дискредитувався ворог, в якості якого позиціонувалися українці. У свою чергу, стимулювалася солідарність з жителями Донбасу, і, кажуть, "розіп'ятий хлопчик" привів туди чимало щирих добровольців. А навіщо розкручувати сумнівну історію з дівчинкою? Начебто ні з Німеччиною, ні біженцями, які туди приїхали, ми не воюємо. І добровольці туди поки їдуть здебільшого працювати або вчитися.

Російський журналіст Олександр Плющев

Російський журналіст Олександр Плющев

"Ну, наприклад, - кажу я мало не перше, що спадає на думку, - якось відвернути від того, що відбувається тут або знівелювати тутешню картину порівнянням "а в Європі ж узагалі жахи кояться". І тут моя дочка моментально реагує: "А, типу білгородський лікар? Розумно".

Ну так, і історія з лікарем, який вбив пацієнта, і з ученицями ульянівського коледжу, які побили вихованку дитбудинку, і ще багато інших не здаються такими вже дикими на тлі звірств невідомих біженців, які майже поневолили Європу, яка вже занепадає. І вже якось не особливо цікаво, що там потім буде з лікарем, з дівчатами цими жорстокими, інспектором дорожньо-патрульної служби, який тримав "швидку" перед кортежем, і багатьма іншими фігурантами щоденних російських новин. Прочитали і забули, чорнуха. Інша справа в Німеччині, тут, брат, уже геополітика пішла.

Ксенофобія державного масштабу

Перефразовуючи відомий мем, "що там у німців з біженцями" тепер цікаво всім. Історія з дівчинкою міцно зв'язала російського глядача з європейським порядком денним. Раніше він просто посміювався над дурними, з його точки зору, європейцями, які незрозуміло чому пустили до себе орди підозрілих людей. А тепер ніби торкнулося і його самого - наших б'ють. Колишніх наших, скажете? Та ну що ви, вони ж туди поїхали не брудом батьківщину поливати, прості люди, як і ми. Росіяни ж своїх не кидають. Неважливо, що історія якась сумнівна, проблема біженців, які тероризують населення багатостраждальної Німеччини та російськомовну діаспору в тому числі, в наявності, так що не треба забовтувати, це вам будь-який диванний аналітик скаже, навіть не вмикаючи телевізор.

Ось і з'явився ще один не те щоб ворог, а, скажімо так, об'єкт ненависті, яких за теперішніх часів багато не буває. За масштабом, звичайно, не порівняти з українцями чи турками, не кажучи вже про американців. Але на роль ворогів другого плану цілком потягне. Так-так, ви не помилилися, це саме ксенофобія і розпалювання ненависті, причому державного рівня й масштабу. Що парадоксальним чином має працювати проти антимусульманських настроїв всередині Росії, а головне - на імідж російської влади.

Мовляв, подивіться, м'якотілі європейці зі своїми хваленими політкоректністю, толерантністю і мультикультуралізмом не змогли впоратися з мусульманами-біженцями. І змушені тепер мало не танцювати під їхню дудку, внаслідок чого страждають і прості російські люди в Німеччині.

З іншого боку, подивіться, які наші мусульмани молодці: щодня клянуть недругів Росії, п'яту колону, готові захищати президента вдень і вночі. Якщо кого і вбивають, то ворогів народу. Точніше так: подивіться, якими вони стали молодцями завдяки зрозуміло чиїй мудрій політиці. А адже ще не так давно з автоматами горами бігали, у хлопців наших стріляли. Може ця ваша Меркель такий фокус провернути? Отож бо.

Таємна перевага

У цій темній, але галасливій історії є ще один не найпомітніший з Росії бенефіціар. Це німецькі ультраправі, під егідою яких і проходять зараз антимігрантські виступи. Зокрема, і "народні сходини" обурених російськомовних жителів Берліна, показані в сюжеті "Первого канала".

Не здивуюся, якщо і вся історія з нібито зґвалтованою дівчинкою пішла саме від правих. Пам'ятаючи, як тепло у нас вітають всяких європейських ультраправих від "Йоббіка" до "Національного фронту", поява таких сюжетів в ефірі федеральних каналів, що транслюються і на Європу, де живе кілька мільйонів колишніх співвітчизників, виглядає абсолютно недивним.

Російськомовні емігранти практично в будь-якій країні, як правило, спочатку дотримуються дуже правих поглядів. Іншими словами, вони рідко коли відчувають симпатію до інших приїжджих, особливо, скажімо так, неблизьких ментальностей і культур. І часто активніше за корінне населення виступають за жорсткі обмеження щодо прийому мігрантів, незважаючи на те, що самі такими є.

Їх ще більша радикалізація - вкрай сприятливе підґрунтя не надто популярної Націонал-демократичної партії Німеччини, можливість для неї отримати нові голоси з німецького "маленького СРСР", що молиться на путінський телевізор. Чим не своєрідні добровольці?

Схоже, історій, що зіштовхують вихідців з Росії зі "східними варварами", буде ще чимало.

Дивитись відео 10:17
Now live
10:17 хв

Як російська пропаганда "дістала" німецьку поліцію - DW Новини (19.01.2016)

Аудіо й відео до теми