Коментар: Коронавірус треба стримати, але не за будь-яку ціну | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.03.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Коронавірус треба стримати, але не за будь-яку ціну

Ясна річ, треба подбати, аби від коронавірусу померли якомога менше людей. Але чи є економічна катастрофа правильним засобом? Ізолювати слід лише тих, хто у групах ризику, але не все населення, вважає Бернд Ріґерт.

Терапія не повинна мати гірших наслідків за саму хворобу, заявив президент США Дональд Трамп під час одного зі своїх виступів щодо пандемії коронавірусу. Непослідовний Трамп, звісно, не є тим, хто придумав таку сентенцію. Ще британський філософ Френсіс Бекон писав на початку XVII століття, що ліки не повинні бути більш шкідливими за саму хворобу. Тоді він роздумував про наслідки повстань. Загалом же мається на увазі, що заходи проти будь-якої проблеми мають бути пропорційними, а їхні наслідки слід добре продумати.

У Європі виглядає так, що захист груп ризику під час епідемії коронавірусу має непохитний пріоритет. "Лікувальними засобами" вважають зупинку і економічної діяльності, і соціального життя, що коштує мільярди євро щодня. Денний ВВП Євросоюзу становить у середньому 45 мільярдів євро.

Глобальний землетрус

Я сумніваюся, що ці ліки насправді не є більш шкідливими, аніж сама епідемія. Заборона на економічну діяльність, закриття кордонів, обмеження на пересування людей, а також дивні змагання, хто запровадить суворіші обмеження, ведуть до рецесії велетенського, досі небаченого масштабу. Економічний колапс, який підточить наш добробут і може змусити держави оголошувати дефолт. Колапс досі відомого нам порядку вже можна відчути поруч, оскільки ця зупинка економічного життя є глобальним землетрусом.

Бернд Ріґерт, кореспондент DW у Брюсселі

Бернд Ріґерт, кореспондент DW у Брюсселі

Досі ніхто не може сказати, скільки має тривати такий стан. Тижні? Місяці? Але я не думаю, що на Землі є настільки багата держава, котра би тривалий час могла відшкодовувати дохід своїм резидентам та рятувати від банкрутства тисячі й тисячі підприємств. Саме тому обіцянки за будь-яку ціну зробити все, аби досягти цього, є порожніми та нікчемними. Федеральний уряд Німеччини за 150 мільярдів євро, які він хоче взяти у борг цього року, міг би цілковито компенсувати лише 16 днів діяльності економіки країни. На цьому тлі те, що задумувалося як завбачливість і "лікувальні засоби", саме стає проблемою.

Якщо ціль - це вберегти від епідемії групи ризику, то треба ізолювати людей з цих прошарків, але не зупиняти життя всього суспільства. Якщо старші люди, а також ті, хто вже має хвороби легень або печінки, діабет, залежність від нікотину й справді більш уразливі до тяжкого перебігу COVID-19, то треба саме цих людей і помістити у карантин на два місяці. Лише у Німеччині таких людей було би близько 30 мільйонів, але це все ж менше, ніж 83 мільйони, які повинні зараз витримувати "соціальну дистанцію".

Читайте також: Коментар: Повсюдна ізоляція - єдиний спосіб перемогти епідемію коронавірусу

Надзвичайний стан тривалістю в місяці?

Якщо йдеться про те, аби не допустити перевантаження системи охорони здоров'я, то один погляд на кількість лікарняних ліжок і чисельність інфікованих підказує, що це можливо лише, якщо пандемію розтягнути на багато місяців. Проте запобігання стрімкому поширенню коронавірусу має таку високу ціну, що цю політику неможливо буде довго протримати. Приклад Італії показує, що навіть драконівські заходи не запобігають перевантаженню. Цього не уникнути й у Німеччині та інших країнах. Треба усвідомлювати, що ця пандемія коронавірусу спричинить багато смертей і що наші системи охорони здоров'я не є достатніми для такого виклику. Це природна катастрофа, яку не відвернути.

Якщо не вистачає лікарняних ліжок і апаратів штучної вентиляції легень, то урядам краще було би спрямувати мільярди, які вони обіцяють на підтримку економіки, на створення тимчасових лікарень та на швидкісне навчання персоналу. Це мало би більше сенсу, аніж закривати університети, не давати робітникам працювати та дозволяти бігати лише поодинці.

Запобігання коронавірусу не зупинить його поширення

"Витримування соціальної дистанції", яке нині так зараз пропагують, лише сповільнить поширення вірусу. Але воно його не зупинить. Вірусологи та навіть канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) говорять, що у підсумку коронавірусом заразяться від 60 до 70 відсотків населення, проте не всі з них захворіють. Треба поглянути правді в очі, що в процесі цього "зараження", за нині наявними даними, на жаль помре один відсоток від хворих.

Читайте також: Німеччина рятуватиме економіку від коронавірусу рекордною сумою допомоги

Ясна річ, треба робити все, що в людських силах, аби врятувати пацієнтів із COVID-19. Але "лікувальні засоби" не повинні виходити за межі, коли все суспільство штовхають у досі небачену кризу, на тлі якої наслідки самої хвороби видаватимуться карликовими. Не всі держави реагують так панічно та непропорційно, як більшість країн у Європі. Наприклад, у Швеції хоча і закликають до розсудливої поведінки, проте уряд не думає над тим, аби цілковито зупинити економічне життя.

Непропорційні заходи

Відкритим залишається запитання, чому саме коронавірус викликає реакцію, якої раніше не було. Наприклад, у Німеччині чи Італії щороку в ДТП гинуть понад 3000 людей. Це погано, це прикро, але чи спадало комусь на думку забороняти через це автомобільний рух? Це було би так само непропорційно, як багатотижневі обмеження на пересування людей і зупинка соціального й економічного життя в Європі через коронавірус.

Коментар висловлює особисту думка автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

 

DW.COM

Реклама