Коментар: Дипломатія канонерок в Азовському морі | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 27.11.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Коментар: Дипломатія канонерок в Азовському морі

Спіраль ескалації між Росією та Україною закручується дедалі більше. Якщо це триватиме далі, обом країнам загрожує не тілький новий військовий конфлікт, вважає Бернд Йоганн.

Суперечка між Києвом та Москвою сягнула нового піку. Українська влада запровадила воєнний стан на значній частині території країни. Приводом до цього став обстріл та захоплення Росією цими вихідними трьох українських військових кораблів.

Київ мав намір передислокувати кораблі з чорноморського порту Одеси до портів Бердянська та Маріуполя в Азовському морі. Росія зупинила їх з використанням насильства, а членів команд заарештувала в Криму. Декілька українських матросів дістали поранень.

Україна має рацію

Україна цілком справедливо висловлює протест таким діям. Росія порушує міжнародне право, міжнародні конвенції з морського права та двосторонню українсько-російську угоду про використання Азовського моря, що передбачає вільний рух суден обох країн, включно з військовими кораблями. Як і у випадку з анексією Криму та підтримкою сепаратистів на Донбасі, Кремль знову демонструє, що він ігнорує юридично обов'язкові договори та покладається на політику сили.

Україна по праву отримує міжнародну підтримку. Партнери в Європі, як-от Німеччина, а також Канада та США і надалі перебувають на боці України. Правова та політична оцінка російської агресії зрозуміла. Твердження Москви про те, що Україна вторглася на російську територію, є хибними хоча б тому, що майже всі у світі не визнали анексію Криму. 

Керівник української редакції DW Бернд Йоганн

Керівник української редакції DW Бернд Йоганн

Чи будуть обмежені права громадян в Україні

Чому ж президент України Петро Порошенко тепер запроваджує воєнний стан? Він має на меті мобілізувати резервістів і посилити оборону та інформаційну безпеку в країні. Втім, під час воєнного стану можуть бути обмежені права громадян, як-от право на зібрання та свобода слова, а також запроваджені примусові економічні заходи. Порошенко заявив, що цього не станеться. Але багато українців занепокоєні - указ президента, який Верховна Рада України затвердила ввечері в понеділок, 26 листопада, в багатьох місцях містить неясні формулювання.

Спочатку Порошенко хотів запровадити воєнний стан на 60 днів в усій країні. Але після хаотичного засідання парламенту та багатьох змін врешті-решт указ передбачає запровадження воєнного стану на 30 днів лише в десяти областях, які межують з територією Росії або контрольованих нею утворень. Як це покращить оброну країни, неясно.

У будь-якому разі, для більшості народних депутатів вимоги президента є надмірними, адже 31 березня 2019 року в Україні мають відбутися президентські вибори. А для цього наприкінці грудня - тобто приблизно за 30 днів - має розпочатися виборча кампанія. Якщо воєнний стан буде подовжений, проведення виборів стане неможливим, і демократичні процедури будуть фактично скасовані.

Воєнний стан чи виборчий маневр?

Президент поступився після жорсткої боротьби в парламенті, де він стикнувся з різким зустрічним вітром. Колись сильний український політик Порошенко переживає важкі часи. Більшість українців незадоволені його роботою. Через п'ять років після Майдану, коли представники усіх суспільних верств вийшли на вулиці за демократичну та вільну від корупції Україну, політичний порив зав'язнув.

Не дивно, що багато українців стурбовані воєнним станом. Адже його можна використати як привід до перенесення виборів, які президент, відповідно до даних соціологічних опитувань, навряд чи виграє. Підтримувана Кремлем сепаратистська війна на сході України коштувала Києву понад 10 тисяч втрачених життів. Попри це українська влада роками говорила лише про антитерористичну операцію.

Тепер же оголошено воєнний стан через захоплення Росією військових кораблів у Керченській протоці. Чи є це виборчим маневром припертого до стінки президента? Коли лишається так мало часу до виборів, це у будь-якому разі викликає недовіру - як серед населення України, яке не хоче втратити свої демократичні свободи, так і серед західних партнерів, котрі наполягають на деескалації. Тим часом Москва й надалі використовує політику канонерок та підштовхує до неї Київ.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 03:00

Чому Україна права в конфлікті навколо Азову - думка експертів (26.11.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама