Коментар: Грузинський акцент української влади | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.02.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коментар: Грузинський акцент української влади

Успіх реформ в Україні за участі грузинських спеціалістів залежить від багатьох факторів. Передусім, від політичної волі української влади. Сергій Руденко - спеціально для DW.

В українському уряді віднедавна працює ціла команда грузинських радників

В українському уряді віднедавна працює ціла команда грузинських радників

Наприкінці 2014 року одночасно в трьох українських міністерствах - охорони здоров'я, внутрішніх справ і юстиції - грузинські фахівці розпочали підготовку до проведення реформ. Мета "легіонерів" - зламати корумповану систему й дати поштовх розвитку економіки країни. Чи подужають вони це, стане відомо вже незабаром. Від швидкості та якості проведення реформ залежить не лише доля самих реформаторів, а й майбутнє української держави.

Прораб Саакашвілі

Головна фігура грузинських "легіонерів" - Михаїл Саакашвілі. Саме завдяки йому до України прибула ціла команда реформаторів із Тбілісі. За їхніми плечима позитивний досвід боротьби із корупцією та реформування силових відомств. У цій команді Саакашвілі відведено роль граючого тренера.

Колишнього президента Грузії з Україною багато що пов'язує. Він отримав освіту в Інституті міжнародних відносин Київського державного університету. Цей же виш на кілька років раніше закінчив і Петро Порошенко.

У 2004 році, на посаді президента, Саакашвілі активно підтримав тодішню українську опозицію на чолі з Віктором Ющенком, яка згодом прийшла до влади. Ющенко вже у статусі голови держави хрестив другого сина Саакашвілі.

Київ не видасть Саакашвілі Тбілісі

Сергій Руденко

Сергій Руденко

Під час свого президентства і після цього Саакашвілі не втрачав контакти з представниками "помаранчевих" в Україні. Тому не була дивною його поява в Києві після скидання режиму Януковича. В грудні 2014 року Саакашвілі запропонували посаду віце-прем'єра в новому українському уряді, але він відмовився. Його також називали одним із претендентів на посаду голови Національного антикорупційного бюро.

Але екс-президент Грузії обрав скромну посаду позаштатного радника президента Порошенка. Після цього прокуратура Грузії, щоправда, почала вимагати від України видати Саакашвілі Тбілісі, як заочно засудженого на батьківщині до арешту. Це, звісно ж, навряд чи станеться. Адже Саакашвілі - один з "прапорів" нинішніх українських перетворень.

Міліція замість поліції, бій корупції

Тим часом, мабуть, найбільш радикальну реформу готує перший заступник міністра внутрішніх справ України Ека Згуладзе. Вона вже оголосила про намір перейменувати міліцію в поліцію, про підготовку змін до нормативної бази та функціональне розділення. Перетворення розпочнуться зі створення на основі ДАІ нової патрульної служби. Власне, цей процес уже розпочався. Перші результати буде помітно навесні 2015 року.

Саме тоді ж міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі обіцяє презентувати й нову законодавчу базу системи охорони здоров'я України. Ще четверо грузинів на чолі з першим заступником міністра юстиції Гією Гецадзе готують реформи в Мін'юсті. А заступник генерального прокурора України Давид Сакварелідзе, який брав активну участь у створенні Національного антикорупційного бюро, претендує ще й очолити його.

Про якість реформ, запропонованих грузинськими фахівцями, звісно ж, можна робити висновок лише за деякий час. В Україні всі усвідомлюють: дива не станеться, належить багато й ретельно працювати.

Грузинські "легіонери" та українська система: хто кого?

Успіх реформ за участі грузинських фахівців залежить від багатьох факторів. І передусім - від політичної волі української влади. Ситуація в Грузії зразка 2004 року кардинально відрізняється від нинішньої ситуації в Україні.

Михаїл Саакашвілі очолив Грузію з командою однодумців, яких ніщо не пов'язувало з попередньою владою. Їм не було чого втрачати. І вони заходилися руйнувати існуючу тоді систему. Ймовірно, у цьому головний успіх грузинських перетворень щодо боротьби з корупцією.

В Україні при владі на різних щаблях і нині перебувають ті, на кому трималася система в роки правління Ющенка та Януковича. Саме за участі (активної або пасивної) цих чиновників склалася та існує система, що її мусять змінити грузинські "легіонери".

Абсолютно зрозуміло, що для успішного проведення реформ в Україні потрібні не лише ідеологи з "легіонерів". Українські реформи вимагають чіткої персоніфікації. А саме - хто є замовником цих перетворень? Президент Порошенко? Прем'єр Яценюк? Хто бере на себе відповідальність за них? І хто в разі невдачі розділить із грузинськими спеціалістами відповідальність? Саме від відповідей на ці запитання залежить майбутнє реформ, розпочатих грузинами в Україні.

Автор: Сергій Руденко, журналіст, телеведучий на українському каналі ТВі, автор книг про українських політиків

Реклама