Коментар: Втрата довіри в Києві | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Втрата довіри в Києві

Цими вихідними українці відзначили другу річницю початку Євромайдану. За тих "прозахідних" політиків, які прийшли до влади, сьогодні навряд чи хтось вийшов би на вулицю, вважає Франк Гофманн.

Друга річниця Євромайдану пройшла під знаком розчарування

Друга річниця Євромайдану пройшла під знаком розчарування

Останніми тижнями у соціальних мережах лунало чимало закликів перетворити другу річницю початку протестів на Майдані на демонстрацію недовіри до чинної влади. Нинішнім можновладцям закидають гальмування реформ. Президент Петро Порошенко перехопив був ініціативу у підготовці до урочистостей і розпорядився звести сцену на Майдані Незалежності, прикрашену величезними плакатами із зображенням кайданів, що розриваються. Утім, ці урочистості мало кого цікавили. Музичний гурт, запрошений організаторами на сцену, був негайно викинутий геть людьми, що зібралися на Майдані. Радісні танці багатьом здалися недоречними з огляду на сотню загиблих.

Франк Гофманн, кореспондент DW у Києві

Франк Гофманн, кореспондент DW у Києві

Натомість на спонтанний заклик до протесту пізно ввечері у суботу перед будівлею адміністрації президента у Києві негайно зібралися кількасот людей: кримські татари закидають Порошенкові, що він надто мало опікується їхніми проблемами. Цій демонстрації передували сутички із правоохоронцями на Херсонщині, де радикальні активісти підірвали опори лінії електропередач, що веде до Криму. На окупованому Росією півострові зникло світло. Чимало татар мусили виїхати з Криму після анексії через страх репресій з боку російської влади. Серед українців ці люди користуються симпатією.

Невпинна корупція

Українці дуже прискіпливо стежать за діями проєвропейських політиків в уряді та президентській адміністрації. Однак представники політичного істеблішменту, які здебільшого перебувають на арені вже з десяток років, здається, ігнорують очікування громадян. Сьогодні, коли після першої європейської революції 21 століття минуло вже півтора роки, схоже, чимало українських політиків хочуть жити за старими правилами, обмежившись "косметичними" змінами і деклараціями "проєвропейського курсу".

Тим часом глибоко корумпована мережа з депутатів парламенту, олігархів, чиновників, суддів і прокурорів, яка з самого свого зародження у 90-их роках минулого століття була вірною Москві, продовжує собі існувати. Незаконне збагачення чиновників і можновладців і надалі залишається в Україні характерною рисою державного будівництва.

Порошенко тримається за старі кадри

Вже більше року триває процес створення антикорупційного бюро. Однак воно не може розпочати роботу, доки не створена незалежна антикорупційна прокуратура. Цей орган, однак, ніяк не може запрацювати через проблеми з обранням антикорупційного прокурора. Старі прокурорські кадри хочуть поставити на цю посаду свою людину. Тим часом президент Порошенко продовжує тримати на посаді генерального прокурора із сумнівною репутацією. Судова система продовжує пручатися радикальному очищенню - замість просто звільнити вісім тисяч суддів і набрати людей з незаплямованою репутацією, "апаратники" запевняють, що очистяться самостійно. Старі корумповані еліти і європейська інтеграція - речі несумісні.

Тим часом критичні представники громадянського суспільства, кілька десятків яких потрапили на останніх виборах до Верховної Ради, піддаються огидним інформаційним атакам, коли намагаються публічно викрити випадки корупції. У проєвропейського олігарха на президентській посаді впродовж наступних місяців є шанс довести, що він рішуче налаштований на політичні перетворення. Для цього потрібне швидке переформатування уряду, після якого на посадах залишаться лише міністри, які можуть похвалитися успішними реформами і не пов’язані старими корупційними узами. Якщо він цього не зробить, залишиться гіркий присмак. Відчуття того, що його правління ознаменувалося лише зміною тих, хто дає гроші. Тепер на зміну Москві прийшов Брюссель.

Реклама