Колишній голова архіву СБУ: люстрація має бути очищенням, а не помстою | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Колишній голова архіву СБУ: люстрація має бути очищенням, а не помстою

Історики та громадські активісти скептично поставилися до ідеї запровадження люстрації в Україні. Таку ініціативу висунула заступник голови Адміністрації президента Ганна Герман.

default

Ухвалити закон про люстрацію, розсекретити архівні матеріали про колаборантів КДБ, очистити суспільство та передати всі документи з архівів спецслужб до Інституту національної пам'яті пообіцяла Ганна Герман наприкінці минулого тижня. Натомість колишній голова архівного відділу СБУ, історик Володимир В'ятрович заявив, що він собі не уявляє, як може сприяти люстрації комуніст на чолі Інституту національної пам'яті.

Українська преса широко розголосила думку екс-заступника голови СБУ Олександра Скипальського, який повідомив, що в одній із західних областей з КДБ співпрацював кожний четвертий чоловік. Скипальський вважає люстрацію в Україні за нинішніх умов неможливою через те, що "практично відсутні документи про співпрацю громадян зі спецслужбами СРСР".

Люстрація за антиукраїнську діяльність?

З цією думкою не погодився голова громадської організації "Люстрація" Олег Осуховський. Він упевнений, що вивезені були далеко на всі документи. І що тих, які залишилися, достатньо для виявлення таємних агентів та співробітників КДБ. До того ж, на думку громадського активіста, чимало дотичних доказів такої таємної співпраці можна отримати з архівів, які напряму не пов'язані зі спецслужбами. До того ж найперше, на думку Осуховського, люстрації мають підлягати нинішні урядовці, які провадять неприховану антиукраїнську діяльність.

Зовсім інше у концепцію люстрації запропонував Володимир В'ятрович: "Люстрація – це, по суті, очищення. Воно може відбутися лише на загальному громадському відкритому рівні. Якщо будуть спроби таємної люстрації – це буде повторення 1937 року, коли ми не знатимемо навіть, за що ту чи іншу людину посадили чи зняли з посади". В'ятрович виступив за те, аби спочатку в суспільстві була проведена робота із засудження злочинів тоталітарного режиму. І лише по тому братися до розгляду методів та можливості люстрації окремих осіб.

Автор: Олександр Савицький

Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM

Реклама