″Київський діалог″ виробляє рекомендації українським політикам | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.10.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

"Київський діалог" виробляє рекомендації українським політикам

Права людини, реформи, проблема Криму і війна на Донбасі стали головними темами дискусій україно-німецької конференції "Київський діалог".

На конференції Київський діалог

На конференції "Київський діалог"

Дипломати, депутати парламенту, представники міжнародних фондів та організацій, експерти й активісти громадських організацій зібрались у ці дні в столиці України на чергову українсько-німецьку конференцію "Київський діалог". Цього разу вона присвячена дотриманню прав людини в умовах військового конфлікту й проведенню реформ у сфері юстиції.

Зі звичайної міжнародної конференції "Київський діалог", який стартував 2005 року, цей українсько-німецький форум перетворився на постійно діючий майданчик спілкування між Німеччиною та Україною, наголосила, відкриваючи конференцію, директор німецької громадської організації "Європейський обмін" Стефані Шіффер. За її словами, тепер "Київський діалог" вийшов на регіональний рівень в Україні. А висновки дводенної конференції, що відкрилася 12 жовтня, представлять як рекомендації політикам найближчого четверга у Верховній Раді.

Стефані Шіффер

Стефані Шіффер

Шіффер впевнена, що "Київський діалог" зробить свій внесок у реформи в Україні. Вона застерегла від втрати часу та повторення помилок Помаранчевої революції. "Вимоги Майдану мають бути виконані, а країна має бути модернізована", - зазначила Шіффер.

Головні виклики

Зі свого боку, посол Німеччини на Україні Крістоф Вайль запевнив, що Німеччина стоїть на боці України у війні на Донбасі і надає підтримку українським реформам. Він порівняв українське громадянське суспільство з дріжджами на яких ростуть реформи і відзначив вирішальний внесок громадського сектору в перемогу Революції гідності 2013-2014 років. "Україна може вийти з кризи тільки якщо сюди прийдуть німецькі та європейські інвестори. Але для цього в першу чергу слід боротися з корупцією, що є альфою і омегою реформи системи юстиції", - сказав посол Німеччини.

Головними викликами дотриманню прав людини в Україні сьогодні є безкарність злочинів проти демонстрантів на Майдані, війна на Донбасі і загроза згортання української євроінтеграції. Про це у своєму виступі заявив голова комітету з прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Верховної Ради Григорій Немиря.

Рефат Чубаров

Рефат Чубаров

Він вважає, що Київ повинен ратифікувати Римський статут і стати повноправним членом міжнародного кримінального суду. "Головною зовнішньою загрозою для України сьогодні є режим Путіна. А головним ворогом режиму Путіна в нашій країні є демократія та дотримання прав людини", - заявив Немиря.

Крим не забутий

"Півостровом страху" назвала Крим після його анексії Росією координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. За її словами, кримські татари, проукраїнські активісти, незалежна преса і всі незгодні там піддаються залякуванню і репресіям. Один із лідерів Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що його народ зневірився чекати припинення репресій з боку Москви і змушений був вдатися до блокади півострова. Він побоюється, що проблема Криму може бути забута міжнародним співтовариством.

Проте керівник відділу по Україні німецького МЗС Йоганнес Реґенбрехт заявив, що це неможливо. "Крим не забутий. Санкції по Криму були введені проти Росії ще до санкцій через війну на Донбасі. І вони можуть бути зняті тільки після того, як будуть зміни в Криму", - сказав німецький дипломат.

Йоганнес Реґенбрехт

Йоганнес Реґенбрехт

З іншого боку, він не виключив, що повернення Криму Україні може забрати багато часу і порадив запастися терпінням. Регенбрехт побажав Україні вжити заходів щодо спрощення режиму пропуску до Криму міжнародних правозахисних місій. Водночас дипломат визнав, що сьогодні головною проблемою для роботи цих місій на півострові залишається небажання російської влади прийняти міжнародних спостерігачів.

Права людини на Донбасі

Активіст правозахисної організації "Схід SOS" Костянтин Ревуцький поділяє думку німецьких учасників дискусії про виконання Мінських угод, як попередньої умови для мирного процесу на Донбасі. Водночас він назвав російське військове втручання очевидним для всіх українських правозахисників. "На жаль, це менш очевидно нашим західним партнерам. Але як тільки Росія піде з Донбасу, проблема там вирішиться сама собою і в досить короткий термін", - сказав правозахисник.

Представники інших правозахисних організацій критикували українську владу за байдужість до випадків порушення прав людини з боку українських військових, а також за не розслідування порушень основних прав людини на звільнених територіях Донбасу. Координатор Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук вважає, що у влади просто немає політичної волі наводити порядок. "Місцеві еліти прекрасно себе почували, коли Слов'янськ та інші території захоплювали незаконні воєнізовані формування. Ці еліти і досі залишаються при владі - то чи можна вважати ці звільнені території звільненими?", - поставила Матвійчук риторичне питання.

DW.COM

Реклама