Киргизстан: дві революції та жодного процвітання | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 01.04.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Киргизстан: дві революції та жодного процвітання

Цього року Киргизстан відзначає десяту річницю Тюльпанової революції. Однак країна досі не змогла впровадити справжні реформи, а вплив Росії на неї дедалі зростає.

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв та президент Німеччини Йоахім Ґаук

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв (ліворуч) та президент Німеччини Йоахім Ґаук

24 березня Киргизстан відзначив десяту річницю так званої Тюльпанової революції, у результаті якої був усунутий з посади президент Аскар Акаєв, що правив країною 15 років. Новим главою держави став Курманбек Бакієв, який швидко забув про всі демократичні гасла. Тож після п’яти років правління його також спіткала доля попередника. Однак цього разу переворот був кривавим. 7 квітня 2010 року відбулись зіткнення між демонстрантами та поліцейськими, які відкрили вогонь, внаслідок чого загинули понад 80 людей.

Річниці двох революцій збігаються з поїздкою чинного президента Алмазбека Атамбаєва до Європи. Під час зустрічей з європейськими лідерами він багато говорить про демократію і реформи. Але в Киргизстані зростає розчарування. Справжніх позитивних змін у країні немає. Рівень бідності є високим, як і раніше. Близько чверті працездатного населення вимушені залишити країну, щоб працювати в Росії та інших країнах.

Парламентська демократія на словах

Еділь Байсалов був активним учасником Тюльпанової революції в березні 2005 року. Він добре пам'ятає, як швидко новому президенту вдалося закріпити свою особисту владу. Тому Байсалов підтримав і наступну революцію в 2010-му. Після повалення президента Бакієва Байсалов нетривалий час був главою апарату перехідного уряду. Але й нові можновладці швидко забули свої обіцянки, вважає Байсалов.

Тоді країна ще не дозріла для парламентаризму, переконаний він сьогодні. "Поспіхом створені політичні рухи назвали себе партіями та змагалися на виборах, але зрештою вони розпались", - пояснює він в інтерв'ю DW. Навіть сьогоднішні соціал-демократи, на його думку, не є справжньою партією. Вони існують лише для того, щоб підтримати президента - так само, як і партії колишніх президентів. "Таким чином ми не можемо говорити про парламентську демократію", - додає Байсалов. Президент Атамбаєв також зумів об'єднати всю владу в своїх руках. Ідеї ​​парламентаризму, багатопартійної системи та плюралістського суспільства знівельовані. Опозиція роздроблена. Її лідери були або піддані кримінальному переслідуванню, або залякані, наголошує Байсалов.

Він також нарікає, що не було жодних змін у питанні прав людини - ані в судовій системі, ані в міністерстві внутрішніх справ, ані в прокуратурі та спецслужбах. Корупція і свавілля продовжують процвітати. "Атамбаєв під час свого турне по Європі може багато розповідати про свої зусилля у сфері прав людини. Але це лише слова. Насправді ж він у змові з корумпованими колами. Це допомагає йому контролювати країну й отримати бажаний результат на парламентських виборах, які заплановані на наступну осінь", - припускає Байсалов.

Правозахисники занепокоєні

Тим часом міжнародні правозахисники б'ють на сполох. Йдеться про два законопроекти, які саме на розгляді в парламенті Киргизстану. Обидва є практично копіями відповідних російських законів. Один з них передбачає до одного року позбавлення волі за так звану "пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків". Згідно з другим документом, діяльність неурядових організацій може бути обмежена, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону. Відповідні неурядові організації зможуть тоді бути затавровані як "іноземні агенти".

Тож напередодні візиту президента Атамбаєва до Європи кілька правозахисних рухів, у тому числі Гельсінські спілки Нідерландів та Норвегії, а також інші європейські організації закликали керівництво ЄС обговорити ці питання з президентом Киргизстану. Йому необхідно дати зрозуміти: якщо країна відмовлятиметься від виконання своїх зобов'язань в галузі прав людини, це матиме "вплив на відносини між Киргизстаном та ЄС".

Киргизькі правозахисники також стурбовані. "За часів Акаєва та Бакієва також були законопроекти, відповідно до яких діяльність неурядових організацій мала б бути обмеженою. І сьогодні громадянське суспільство знову обвинувачують у втручанні в політику. Саме тому і з'явився цей законопроект", - заявила DW керівниця громадського об'єднання "Коаліція за демократію та громадянське суспільство" Дінара Ошурахунова. За словами активістки, ймовірність того, що його буде ухвалено, сьогодні є вищою, ніж будь-коли.

Вплив Росії в Киргизстані зростає

Провал демократичних перетворень в Киргизстані також пов'язаний зі зростанням впливу Росії. У липні 2014 року на вимогу влади Киргизстану була закрита американська авіабаза в Манасі. У той же час Бішкек взяв курс на зближення з Москвою та вступ до Євразійського економічного союзу. Це має статись у травні.

"Безальтернативний вступ до Євразійського економічного союзу" Атамбаєв зробив своїм найважливішим гаслом, зазначає Байсалов. "Він (Атамбаєв) переконаний, що ми швидко повинні приєднатися до Євразійського економічного союзу", - додав він. За це Атамбаєв, схоже, готовий заплатити певну ціну. Він може відмовитися від багатовекторної політики і примиритися з можливою втратою суверенітету Киргизстану.

Реклама