Керівник Фонду Зайделя в Україні: Зубожіння сіл - велика проблема для децентралізації | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Керівник Фонду Зайделя в Україні: Зубожіння сіл - велика проблема для децентралізації

Перед чим безсила реформа децентралізації в Україні і чи впливає на неї корупційний фактор, - читайте в інтерв’ю DW з регіональним керівником Фонду Ганса Зайделя в Україні, Молдові й Румунії Даніелем Зайберлінґом.

Німеччина активно допомагає Києву в проведенні децентралізації і свого часу навіть призначила спеціального представника з питань децентралізації в Україні. Як оцінюють німецькі експерти успіхи цієї реформи і що вважають її найбільшою проблемою, - про це DW розпитала в регіонального керівника Фонду імені Ганса Зайделя в Україні, Молдові й Румунії Даніеля Зайберлінґа (Daniel Seiberling). Він був одним з організаторів форуму, присвяченому проблемам децентралізації в Україні, який цього тижня відбувся в Брюсселі.

DW: Пане Зайберлінґ, децентралізацію в Україні і Київ, і Брюссель називають найуспішнішою з українських реформ, чи так це є насправді?

Даніель Зайберлінґ: Реформа такого масштабу не може втілюватися безперешкодно, тим більше тоді, коли в Україні відбувається така кількість важливих перетворень одночасно.

Процес децентралізації почався в Україні у 2014-2015 роках, і за час, який минув відтоді, ми справді відзначаємо істотний успіх.  Нам здається, що середні та малі міста України тут мають надзвичайний потенціал. Ми багато їздимо по регіонах і зустрічаємо дуже мотивованих мерів, готових співпрацювати з громадянським суспільством. Тому в цих містечках почувається така динаміка, що аж душа радіє. Звичайно, інфраструктура цих міст потребує певних фінансових вкладень, але за цей рівень децентралізації ми не переживаємо, там просто потрібен час.

А за що ж ви переживаєте? У чому проблеми української децентралізації?

Проблеми починаються, коли ти від’їжджаєш трохи далі від міст та містечок з населенням у 10-15 тисяч жителів, у сільську місцевість. Упродовж останніх 20-30 років там не робилося жодних інвестицій, там немає шкіл, дитячих садків, робочих місць. Колись там були великі колгоспи чи підприємства, які давали роботу місцевим жителям. Тепер їх немає, а люди продовжують жити у цих депресивних місцях і очікувати, що вони також можуть долучитися до реформи децентралізації. Хоча насправді жодних перспектив вони не мають. Адже дороги, які ведуть у ці села, розбиті так, що туди не ходить транспорт. Погляньте на сільські бібліотеки та будинки культури, в які десятиліттями ніхто нічого не вкладав!

Це дуже великий масштаб проблем, якого, наприклад, у нас у Німеччині не було. Зубожіння та занепад сільської місцевості в Україні - це велика проблема. Знадобиться не один десяток років, щоб її розв’язати. Це питання поколінь.

Серед областей, які показують найгірші показники в об’єднанні громад, називають Київську, Одеську та Закарпатську області. Чому, на вашу думку, у деяких регіонах України децентралізація пробуксовує?

Цьому може бути багато пояснень. Так, наприклад, з одного боку, добре, якщо в якомусь селищі гарні врожаї чи в якомусь містечку розвинений бізнес, але з іншого боку, ті, у кого справи йдуть добре, не хочуть і об’єднуватися. Але, я гадаю, і ця тенденція минеться. Наприклад, свого часу в Баварії у 1971-1980 роках також відбувалася територіальна реформа, метою якої було створення ефективніших громад і земельних округів. У ході реформи кількість громад була скорочена з 7000 до 2050. Вона проводилася у два етапи: регіональна реформа з реорганізації баварських земельних округів і незалежних міст у 1972 році і реформа місцевого рівня. Другий етап, протягом якого об’єднання громад відбувалося на добровільній основі, почався з 1972 року і завершився у 1978 році із застосуванням примусових заходів об’єднання. Бо не можна, щоб через 10-15 відсотків тих, хто не хоче об’єднуватися, призупинися весь процес децентралізації.  В Україні цей процес, як кажуть в уряді, повинен завершитися до наступних місцевих виборів (мають відбутися у 2020 році, - Ред). Громади, які не об’єднаються добровільно, будуть об’єднані адміністративним рішенням. Це виглядає логічно.

Україну найбільше критикують у ЄС за недостатній рівень боротьби з корупцією.Чи гальмує корупція процес децентралізації?

Корупція - це таке явище, яке присутнє скрізь. Але, якщо чесно, я не можу зараз вказати кудись конкретно і сказати - там є корупційний процес. Тож я  не сказав би, що для децентралізації корупція становить велику проблему. Я також не бачу, щоб корупціонери активно працювали проти децентралізації в Україні.

 

DW.COM

Також за темою

Реклама