Керченська криза і ″Північний потік-2″: що кажуть імовірні наступники Меркель | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 05.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Керченська криза і "Північний потік-2": що кажуть імовірні наступники Меркель

DW - про ставлення трьох фаворитів на посаду голови німецького ХДС замість Анґели Меркель на дії Росії щодо України, керченської кризи, санкцій ЄС проти РФ і "Північного потоку-2".

Президент Росії Володимир Путін та канцлерка ФРН Анґела Меркель під час саміту G20 в Буенос-Айресі

Президент Росії Володимир Путін та канцлерка ФРН Анґела Меркель під час саміту G20 в Буенос-Айресі

У п'ятницю, 7 грудня, після голосування на з'їзді Християнсько-демократичного Союзу (ХДС) у Гамбурзі з'ясується, хто замінить Анґелу Меркель (Angela Merkel) спочатку на посаді голови партії, а згодом, найімовірніше, і канцлера Німеччини.

Яку політику її наступник або наступниця проводитиме щодо Росії? Як ставиться до російського президента Володимира Путіна і дій Росії на світовій арені? Як оцінює керченську кризу і газопровідний проект "Північний потік-2"? 

"На рівних" з Путіним

По-справжньому ґрунтовно на цю тему висловилася поки що лише генеральна секретарка ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), чиє ім'я в Німеччині скорочують до абревіатури АКК.

Якось сама АКК пожартувала, що вона - єдина з трьох фаворитів у наступники Меркель, може вести переговори з Путіним "на рівних". АКК мала на увазі зріст. Вона і російський президент - приблизно по метру сімдесят. Обидва її головні суперники - Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) і Єнс Шпан (Jens Spahn) - під два метри зросту. Але незалежно від того, хто з них стане наступником Меркель, більш поступливими на переговорах з російськими представниками німецькі християнські демократи не будуть.

Фрідріх Мерц, Аннеґрет Крамп-Карренбауер і Єнс Шпан - кандидати на посаду голови ХДС

Фрідріх Мерц, Аннеґрет Крамп-Карренбауер і Єнс Шпан - кандидати на посаду голови ХДС

Своє ставлення до дій Кремля в Україні АКК виклала абсолютно недвозначно. "Крим анексований Росією з порушенням міжнародного права - це факт, - перелічує вона. - На сході України Росія підтримує сепаратистів - це факт, десятки тисяч українських солдатів загинули - це факт, половина населення Донбасу змушена була тікати - це факт, цілі регіони спустошені - це теж факт".

Риторика з урахуванням аудиторії

Порушенням міжнародного права називають анексію Криму Росією і обидва конкуренти Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

Усі троє вважають за необхідне зберігати чинними санкції ЄС щодо Росії. Усі троє рішуче засуджують нещодавні дії російських військових кораблів у Керченській протоці. Відмінності хіба що в нюансах, а риторика залежить від аудиторії, перед якою вони виступають.

АКК, Мерц і Шпан, зокрема, знають, що на сході Німеччини, підприємства якого мають давні зв'язки з партнерами в Росії, ставлення до санкцій ЄС більш скептичне, ніж на заході країни, а до самої Росії - більш привітне. Тому на партійній конференції, яка минулого тижня відбувалася в східнонімецькому Лейпцигу, вона намагалися це враховувати.

Шпан, приміром, говорив, що за всієї солідарності з Україною Німеччині слід зберігати збалансовані відносини з Москвою та Києвом. Мерц, своєю чергою, нагадав про російські пропозиції розвивати відносини між Євразійським економічним союзом та ЄС, до яких, на його думку, варто було поставитися більш серйозно.

Керченська криза і санкції

В інтерв'ю великим німецьким ЗМІ їхні висловлювання звучать жорсткіше. Так, Крамп-Карренбауер, виступаючи в ток-шоу на німецькому телеканалі ARD, висловилася навіть за посилення санкцій проти Росії - за її дії в Керченській протоці.

Українські кораблі у Керчі

Ситуація у Керченській протоці викликає серйозне занепокоєння Берліна

Як перший крок, заявила вона, "слід зовсім ясно і однозначно дати зрозуміти, причому, найкраще разом з США, що Азовське море не є внутрішньою акваторією Росії і має залишатися відкритим для міжнародного судноплавства". А другим, на її думку, могла би стати заборона для російських суден, що приписані до портів в Азовському морі, заходити в порти країн Європейського Союзу та США.

Мерц і Шпан як відповідь на дії РФ в Керченській протоці пропонують, щонайменше, задуматися про доцільність газопровідного проекту "Північний потік-2". "Чим сильніша ескалація конфлікту, - заявив Мерц на партконференції ХДС в Берліні в кінці минулого тижня, - тим більш актуальним стає питання: чи правильно, що ми будуємо цей газопровід?".

Шпан висловився на цю тему в німецькій газеті Bild. Він вважає за необхідне послати Путіну сигнал про те, що "Північний потік-2" не може реалізовуватися без дотримання будь-яких умов. "Не можна допустити, щоб проект реалізовувався далі, що б він (Путін. - Ред.) не робив", - заявив кандидат на посаду голови ХДС.

Чи є загроза для "Північного потоку-2"?

Усі троє, правда, прекрасно знають, що контракти з "Газпромом" на спорудження другої лінії газопроводу дном Балтійського моря підписував не уряд Німеччини, а приватні фірми, що офіційний Берлін завжди називав цей проект комерційним, нехай і таким, що має політичну складову. Тому в німецького уряду і немає можливості вийти з проекту. Але якщо Мерц і Шпан допускають хоча б варіант відмови від політичної підтримки "Північного потоку-2", то АКК навіть такий захід називає "надмірно радикальним".

Вона тільки констатує факт, що дії Росії в Керченській протоці ще більше посилять побоювання і негативне ставлення цілої низки східноєвропейських країн ЄС до "Північного потоку-2" і Німеччині доведеться рахуватися зі зростанням протидії цьому проекту.

"Чи зможемо ми на цьому тлі стримати нашу обіцянку враховувати інтереси України та інших європейських держав", - запитує АКК. Вона покладає надії на Єврокомісію і третій енергопакет ЄС. У ЄС, мовляв, є можливість обмежувати майбутні обсяги російського газу в європейських трубах.

DW.COM

Реклама