Катастрофа на ЧАЕС змінила німецьку політику | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Катастрофа на ЧАЕС змінила німецьку політику

26 квітня 1986 року сталася катастрофа на ЧАЕС. Радіоактивні хмари рознесли забруднення не лише по Україні, а й по низці європейських країн. Для Німеччини ця аварія мала і політичні наслідки.

default

Катастрофа на ЧАЕС 25 років тому змінила ФРН

Подієве затишшя у західнонімецьких ЗМІ у квітні 1986 року перервало тривожне повідомлення: «На атомній електростанції у Чорнобилі, очевидно, сталася катастрофа». Коли голос диктора оприлюднив цю інформацію, після аварії минуло вже кілька днів, оскільки Радянський Союз намагався приховати цей інцидент від міжнародної спільноти. Тодішній уряд Гельмута Коля не мав у своєму розпорядженні якоїсь системи раннього попередження про загрозу радіації. Інфраструктури, котра мала б забезпечувати швидке визначення рівня радіоактивного забруднення та інформування людей у таких випадках, просто не було.

На той час питання захисту довкілля відігравали невелику роль у німецькій політиці. Жодна політична сила, окрім Зелених, серйозно не переймалася такими проблемами. Зелені ж тоді вже упродовж трьох років були в Бундестазі, хоча і в статусі опозиції. Урядова коаліція, сформована християнськими демократами та лібералами, розподіляла компетенцію захисту довкілля між трьома різними міністрами. Коли радіоактивна хмара з Чорнобиля досягла Німеччини, тодішній міністр внутрішніх справ Фрідріх Ціммерман запевняв: «Ми проводимо вимірювання. Немає жодного підвищення рівня радіації». Однак підвищений радіаційний фон таки був, насамперед це стосується Південної Німеччини.

Відсутність відповідальних


Відсутність відповідальних осіб, брак компетентності – все це зрештою призвело до того, що за п'ять тижнів після повідомлення про катастрофу на ЧАЕС у ФРН було створено федеральне міністерство з питань довкілля. Німецькі політики винесли урок з трагедії, збагнувши, що подолання наслідків екологічного лиха коштує більше, ніж запобігання. Клаус Тьопфер, котрий був першим міністром з питань довкілля у ФРН, а згодом керував однією з екологічних програм ООН, так описує тодішню ситуацію: «Забруднення повітря та води у нас тоді було масштабним. Всюди валялися гори відходів. Люди повинні були стати більш свідомими. Так не могло більше продовжуватися».

ФРН тоді змінила свій курс. Після возз'єднання 1990 року масштабні зміни в екологічній політиці чекали і на колишню НДР. До речі, в НДР ще з 70-х років минулого століття було власне міністерство з питань довкілля. В об'єднаній Німеччині було розроблено понад дві тисячі законів та директив, інколи навіть з найжорсткішими нормами у світі. Результат не забарився, упродовж наступних років річки ставали чистішими, повітря прозорішим, дерева не вирубувалися бездумно, загалом до екології почали ставитися більш відповідально.

Чверть століття на захист довкілля

За останні 25 років федеральне міністерство з питань довкілля значно розширилося. До його компетенції належить нині дуже багато питань. Однак проблема безпеки ядерної енергетики досі залишається нерозв'язаною, хоча громадські активісти вже протягом тривалого часу регулярно вимагають зупинити АЕС.

Навіть колишній міністр з питань довкілля Клаус Тьопфер, який користується великою популярністю серед німців, не зміг досягнути значних зрушень у ядерній політиці. «Ще в перший день перебування на посаді міністра з питань довкілля я сказав, що ми повинні створити майбутнє без ядерної енергетики. Я і тепер дотримуюся цієї думки. Можливо, ми занадто мало зробили, аби швидше наблизити вільний від атомної енергії час».

1994 року, коли економічний тягар, спричинений наслідками возз'єднання став очевидним, Клауса Тьопфера замінили на більш бажану для тодішнього канцлера Гельмута Коля особу. Нею стала Анґела Меркель, котра нині обіймає посаду канцлера ФРН. Як політик, що відповідає за питання захисту довкілля, вона поводилася доволі стримано та непомітно. Зрештою 1998 року народ покарав уряд Коля, зокрема і за зволікання з вирішенням нагальних екологічних питань. Тоді на виборах перемогли соціал-демократи і «зелені», які остаточно ствердилися на політичній арені, за два десятиліття пройшовши шлях від екологічного руху до партії влади. Новий міністр з питань довкілля Юрґен Тріттін, представник «зелених», зробив багато законів ще жорсткішими та дав поштовх до створення 300 тисяч робочих місць у секторі відновлювальної енергетики.

Нині, через 25 років після катастрофи на ЧАЕС, при владі знову перебуває коаліція ХДС/ХСС та ВДП. Однак за цей час у Німеччині відбулися значні зміни, відзначає Мартін Забров, професор Центру дослідження новітньої історії у Потсдамі. За його словами, важливим висновком з чорнобильської трагедії має стати глобалізація екологічної політики, адже хибний розвиток у якомусь окремому регіоні має наслідки для всього світу. Пильне громадянське суспільство більше не дозволить вводити себе в оману, переконаний Забров. За його словами, нові соціальні рухи це підтверджують, адже попри розбіжності партійних програм, має бути усвідомлення того, що загроза радіоактивного опромінення стосується всіх.

25 років тому була катастрофа в Чорнобилі, тепер схожа ситуація в Японії. Політичні настрої в Німеччині вже однозначні: "досить, інакше цей трагічний перелік може продовжитися".

Автор: Дік Вольфганг/ Наталя Неділько

Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Реклама