Йозеф Гайдн: до 200-річчя від дня смерті | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 25.05.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Йозеф Гайдн: до 200-річчя від дня смерті

200 років тому він був одним з найпопулярніших і найбагатших композиторів світу. Його музику грали в усій Європі, а кожен новий твір сприймали як визначну подію. 31 травня 1809 року Йозеф Гайдн помер у Відні.

Йозеф Гайдн

Йозеф Гайдн

Йозеф Гайдн народився поблизу австрійського-угорського кордону 31 березня 1732 року, в дуже неспокійний для Австрії час. Плюндрування, бідність, війна з турками й угорські повстання характеризували ту епоху. Він був одним з 12 дітей каретника й кухарки, зростав у бідності. Утім, попри складні обставини, в його родині дуже цінувався спів. Саме завдяки співу семирічного Йозефа Гайдна помітив Йоганн Ґеорґ Ройттер, композитор при дворі й капельмейстер хору відомого віденського собору Святого Штефана. Так доля занесла його до Відня.

Хор , Відень, вільні хліби

Щоправда, коли Йозефу Гайдну виповнилося 17, він більше не міг співати високим голосом у хорі, і був звільнений з нього. В цей час починається, певно, найважчий період його життя. Гайдн упродовж десяти років живе у Відні життям вільного музиканта: викладає спів, гру на фортепіано, але й починає писати музику. Взагалі, як зазначають дослідники його творчості, Гайдн був визначним автодидактом. У дитинстві, коли ще хлопчиком співав у хорі собору Святого Штефана, Гайдну вдалося назбирати багато вражень про музичне життя Відня того часу, але справжню музичну освіту він там отримати не міг.

Утім, талант молодого музиканта дався взнаки. У 27 років він отримує посаду музичного директора й композитора у графа Морціна, який взимку жив у Відні, а влітку в Богемії, неподалік від Пільзня. Перша зарплатня Гайдна – 200 гульденів плюс безкоштовне проживання і їжа – умови, ідеальні для початку кар’єри композитора в ті часи.

Кар’єра при дворі Естергазі

Два роки по тому, коли графові Морціну довелося через фінансові проблеми розпустити свою капелу, Гайдн вже був визнаним композитором. Він написав на той момент вже кілька комічних опер, багато камерної музики й перші симфонії. Звільнення не стало для нього трагедією, навпаки, з нього почався найважливіший кар’єрний стрибок Гайдна. 1761 року він потрапляє на службу до найбагатшого й найвпливовішого австро-угорського дворянина, князя Пауля Антона Естергазі. Він залишився працювати в родині відомого мецената й шанувальника музики 30 років.

Оскільки сам князь Пауль Антон був палким прихильником італійської опери, Йозефу Гайдну довелося працювати багато саме на цій ниві. Утім, його наступник, князь Ніколаус, був просто закоханий у музику й сліпо довіряв смакам Гайдна. Фактично, у цей час Гайдн міг писати ту музику, яку йому хотілося, й експериментувати з різними музичними течіями. Гайдн був, висловлюючись на сучасний манер, справжнім «роботоголіком». Композитор практично не відпочивав, про що неодноразово писав своїм друзям і близьким. Крім того, його приватне життя склалося не найкращим чином. Ще до початку кар’єри при дворі Естергазі він одружився з донькою віденського перукаря, яку не кохав, і яка не розуміла його як митця. Дітей у них не було.

Гайдн і Моцарт

Гайдна пов’язувала довга й міцна дружба з Моцартом. Моцарт називав його «татом Гайдном», а Гайдн вважав Моцарта «найвизначнішим композитором». Коли Гайдн уперше почув оперу Моцарта «Весілля Фігаро», то вирішив раз і назавжди припинити писати опери, бо кращого композитора опер, ніж Моцарт, він не міг собі уявити.

І справді, як зазначають фахівці, у творчому спадку Йозефа Гайдна є дуже багато видатної музики, але йому не вистачає справжніх «хітів». Його заслуга полягає передусім у тому, що він створив у різних класичних музичних жанрах канони, які залишаються донині. Його вважають «батьком» класичної симфонії і струнних квартетів.


Автори: Дітер Давід Шольц, Леся Юрченко

Редактор: Захар Бутирський




Також за темою