З історії німецької поп-музики: гурт «Tokio Hotel» | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 07.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

З історії німецької поп-музики: гурт «Tokio Hotel»

Спершу їх зневажливо називали «тінейджерськими одноденками». Утім, хлопці з магдебурзького гурту «Tokio Hotel» довели, що є серйозним явищем на німецькій музичній сцені, завоювавши прихильність фанатів по всьому світу.

Гурт Tokio Hotel

Гурт Tokio Hotel

Злет гурту «Tokio Hotel» був просто фантастичним. Ще з дитинства брати-близнюки Білл і Том Кауліц займалися музикою. Їхній прийомний батько усіляко сприяв музичному хисту дітей і влаштував для них перші концерти вже у віці дев’яти років. На одному з таких концертів брати потоваришували й з іншими учасниками «Tokio Hotel».

Фантастичний злет

2003 року вокаліст Білл взяв участь у кастинг-шоу одного з приватних телеканалів, де його талант розгледіли продюсери. Два роки тривала робота над дебютним альбомом гурту, після виходу якого про юнаків заговорили як про «нових суперзірок Німеччини», а сингл «Durch den Monsun» злетів на верхівки хіт-парадів. Білл Кауліц, якому тоді виповнилося всього 15 років, не міг повірити у власне щастя: «Це цілком нове відчуття для нас. Ми страшенно радіємо, що справи йдуть так добре. Нам неймовірно пощастило, що два роки тому наш гурт із занедбаного східнонімецького містечка Маґдебурга відкрили продюсери».

Творчість гурту зачіпає душевні струни мільйонів молодих людей. Не лише музика, але й тексти: про життя, кохання, розчарування, біль... Частково пісні є автобіографічними, адже батьки братів Кауліц розлучилися, коли ті були ще зовсім дітьми. «Я б сказав, що наші фани є вкрай «інтенсивними». Їм байдуже, сніг надворі чи ще якісь катаклізми. Вони завжди напоготові. Концерти – це завжди якесь божевілля. Ми черпаємо в них нашу енергетику», - розповідає Білл.

Суперечливе сприйняття

З одного боку – фани до нестями, з іншого – цілковите несприйняття. «Tokio Hotel» і понині викликає суперечливі оцінки. В інтернеті можна знайти чимало гірких насмішок над творчістю гурту. Сатиричний журнал «Titanic» навіть зарахував їх до «чотирьох причин, чому не слід заводити дітей». Кілька років тому вокаліста Білла Кауліца назвали серед кількох десятків «німців, що найбільше дратують». Але успіх гурту залишається безсумнівним – понад 6 мільйонів проданих альбомів, ціла низка національних та міжнародних музичних відзнак.

Популярність «Tokio Hotel» простягається далеко за межі Німеччини. У Франції вони – мегазірки. У Південній Америці в них величезна спільнота фанатів. Навіть у США квартет з двома останніми альбомами зміг потрапити до топ-40 американських хіт-парадів. Білл Кауліц переконаний: «Якщо й далі все розвиватиметься бодай би частково наскільки ж успішно, як дотепер, то ми будемо найщасливішими людьми на світі».

Автори: Ральф Кеннель / Христина Ніколайчук
Редактор: Леся Юрченко