Зі спогадів кримських татар: ″Запихали в ешелони для худоби″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.05.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Зі спогадів кримських татар: "Запихали в ешелони для худоби"

Уже два дні Львівщина спільно з кримськими татарами вшановує пам'ять депортованого народу. Згадують історії родин, запалюють свічки і моляться за тих, хто не зміг пережити трагедії.

У товарних вагонах залізничного вокзалу у Львові кримськотатарські митці провели мистецьку акцію, згадуючи про депортацію

У товарних вагонах залізничного вокзалу у Львові кримськотатарські митці провели мистецьку акцію, згадуючи про депортацію

"Близько четвертої ранку в будинок моєї бабусі увірвалися три солдати НКВС, вони дали сім'ї п’ятнадцять хвилин на збір речей і всіх зігнали на кладовище, - розповідає спогади Ніяр Халілової її внук Алім Алієв. - Двері та вікна будинку одразу позабивали дошками, так, щоб ті не змогли повернутися". Людей зганяли на Бахчисарайський цвинтар, звідки усіх садили у вантажівки та перевозили на станцію Сірей, переповідає Алім.

Саме з цієї станції починався найважчий етап, згадувала бабуся Аліма. Людей силоміць зганяли в ешелони для худоби й відправляли в різних напрямках. "Сотні людей в одному вагоні, три тижні в дорозі, тисячі померлих, так моя бабуся їхала в Узбекистан", - каже Алім. Цікаво, що радянські спецпризначенці, які забирали родину Халілових попередньо ходили хатами й заявляли, що проводять перепис. Їх навіть частували в кримськотатарських сім'ях, як це прийнято за звичаєм, зауважує Алім.

Алім Алієв, один із засновників громадської організації Крим SOS

Алім Алієв, один із засновників громадської організації "Крим SOS"

Уже на нових місцях проживання тих, кому пощастило вижити в цій смертельній подорожі, розселяли в бараках, де колись утримували в'язнів, переповідає історію Ніар Халілоловї її онук. Найстрашніше, каже він, що завданням радянської влади було розчинити народ, відтак родини зумисно відправляли у різних напрямках. Приміром, мої родичі опинилися на Уралі, хтось в Казахстані та Узбекистані, додав Алієв.

Це лише одна з багатьох сімейних трагедій, яку львів’яни почули в ці поминальні дні та співпережили в рамках поминальної акції "Запали вогник у своєму серці". Уже традиційно члени кримськотатарської громади у ніч з 17 на 18 травня на центральній площі Львова викладають лампадки із зображенням Кримського півострова, а поруч символи українського тризуба та кримськотатарський символ "Тамга".

Разом з поминальними акціями громада провела кілька міні-лекцій щодо історії трагедії та її вплив на майбутні покоління, поетично-музичні імпровізації.

Запали вогник у своєму серці - львів'яни згадали про депортацію кримських татар

"Запали вогник у своєму серці" - львів'яни згадали про депортацію кримських татар

Привернув до себе увагу й мистецька акція в товарних вагонах залізничного вокзалу. Кримськотатарські митці намагалися передати через акторську гру весь трагізм примусового виселення, трагізм родинних історій, коли для багатьох членів ця подорож ставала квитком в один кінець. Адже впродовж 17-20 травня 1944 року з Кримського півострова силоміць вивезли понад 200 тисяч кримських татар і майже половина з них загинули в дорозі.

На знак солідарності на Львівській ратуші поруч з українським прапором сьогодні майорить прапор кримських татар. А в понеділок ввечері, 18 травня, на центральній площі міста заплановано провести поминальний мітинг. Усі поминальні заходи на Львівщині розроблено кримськотатарською громадою. Як підрахувала громадська організація "Крим SOS", зараз кримськотатарська громада на Львівщині налічує близько п’яти тисяч осіб.

DW.COM

Також за темою

Реклама