Зоряні війни: Європа боїться залишитися беззахисною в космосі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Зоряні війни: Європа боїться залишитися беззахисною в космосі

Поки Європа розвивала цивільні системи в космосі, великі країни не забували і про військову складову. Тепер у ЄС замислилися про оборону в космосі, але поки лише знають, що робити з космічним сміттям.

Запуск супутника європейської системи спостереження за Землею Copernicus

Запуск супутника європейської системи спостереження за Землею Copernicus

Хоча у використанні космосу військові цілі завжди відігравали важливу роль, досі навколоземний простір залишався передусім ареною мирної конкуренції та співпраці. Тепер у Європі переконані, що ця епоха відходить у минуле. Небезпека мілітаризації космосу стала лейтмотивом 12-ї Європейської космічної конференції, яка зібрала 21-22 січня у Брюсселі понад тисячу політиків, чиновників, представників промисловості та науки.

Великі гравці у космосі озброюються

У 2019 році Вашингтон привернув багато уваги у світі, створивши космічні війська. США, Росія та Китай уже тривалий час мають озброєння, здатні збивати космічні супутники. Минулого року до них приєдналася й Індія.

12-а Європейська космічна конференція Нова декада, глобальні амбіції: зростання, клімат, безпека та оборона

Учасники 12-ї Європейської космічної конференції "Нова декада, глобальні амбіції: зростання, клімат, безпека та оборона" у Брюсселі

У Європі такої зброї не мають, тут усі основні космічні програми є цивільними. Це система супутникового позиціонування Galileo та геостаціонарна служба навігаційного покриття EGNOS, а також система спостереження за Землею Copernicus.

Не сприяє розвитку європейської космічної оборони те, як улаштована космічна галузь у Європі. Якщо в США всім завідують дві організації - NASA та Пентагон, то в Європі набагато більше гравців. Космічними програмами ЄС керують Єврокомісія та Європейська агенція глобальних супутникових навігаційних систем. Окремо існує Європейське космічне агентство ESA (ЄКА), склад країн-учасниць якого не цілком збігається з ЄС. При цьому питання оборони - це компетенція національних держав.

Хоч окремі країни намагаються продемонструвати хоч якісь результати. Так, минулого року Франція ухвалила стратегію космічної оборони та створила космічне командування на чолі з генералом Мішелем Фрідлінгом. Приводом для такого кроку став "акт шпигунства" за французько-італійським супутником Athena-Fidus, у якому Париж звинуватив Росію. У липні 2019 року також і Рим ухвалив стратегію безпеки в космосі.

Чого Європа остерігається в космосі?

Заступник міністра оборони Італії Анджело Тофало перерахував на конференції в Брюсселі різноманітні варіанти атак на супутники: балістичні ракети, радіоелектронне заглушування, "засліплення" сенсорів за допомогою лазерів. "Ми повинні розглядати космос як реальний простір військового протистояння (...) Але хто буде панувати у цьому просторі?" - запитував Тофало.

Про небезпеку мілітаризації космосу говорили й багато інших політиків, наприклад, заступники голови Єврокомісії Жозеп Боррель і Маргрете Вестагер. Утім, якихось конкретних пропозицій від політиків або чиновників не звучало, вони лише закликали не мілітаризувати космос. Також вони не називали конкретних країн, які могли би становити небезпеку в космосі.

Крім шкоди навмисної, у космосі існує й інша загроза. Ідеться про космічне сміття. За даними ЄКА, на земній орбіті зараз перебувають 4,5 тисячі супутників, з яких у робочому стані - лише 1,5 тисячі. Інші вже відпрацювали свій ресурс. Крім того, довкола Землі літають понад 70 тисяч об'єктів розміром більше одного сантиметра. Виходячи з того, що в космос запускають все більше супутників, загроза зіткнень лише зростатиме.

У цьому питанні Європа не відстає, а навпаки лідирує. ЄКА уже запланувала першу операцію з "прибирання" в космосі. У 2025 році з орбіти мають прибрати адаптер від європейської ракети-носія Vega за допомогою супутника швейцарського стартапу Clearspace. Директор ЄКА Йоганн-Дітріх Вернер (Johann-Dietrich Wörner) визнає, що прибрати одну одиницю сміття - звучить наче несолідно, але наголошує, що це перший у світі такий проєкт. "Ми це почали. Ми повинні слідкувати за довкіллям не лише на Землі, але й у космосі", - говорить він. У його агентстві хочуть, аби за першою операцією з "прибирання" ішли й наступні, але поки не планують брати справу цілковито у свої руки. За словам Вернера, ціль - дати можливість виникнути новому секторові бізнесу з виведення сміття з орбіти.

Йоганн-Дітріх Вернер запрошує інші країни приєднатися до місії на Місяць

Йоганн-Дітріх Вернер запрошує інші країни приєднатися до місії на Місяць

На Місяць лише разом

Коли йдеться про мирне використання космосу, то - на відміну від військової сфери, - у європейців набагато більше планів. Один із них - створити систему спостереження за космосом та відслідковування об'єктів на орбіті (Space Surveillance and Tracking, SST). Вона повинна допомогти уникати зіткнень у космосі, передусім зі сміттям. Взагалі в ЄС хотіли би створення світової бази даних об'єктів на орбіті, але визнають, що це складно через міркування національної безпеки різних країн. Тож поки ставлять ціль стати незалежними у питанні спостереження за космосом від інших гравців, зокрема, США.

Ще одна ціль - політ на Місяць. При цьому Вернер не хоче повторення 1969 року, коли на Місяць висадилися одні лише американці. Він вважає, що місія має бути спільною, тож ЄКА запрошує інші країни приєднатися не лише до "прибирання" орбіти від сміття, а й до місії на Місяць. Ідеться не лише про США, але й інші країни, наприклад, Росію.

Європа поки друга за "космічними" інвестиціями

У Європі обсяг інвестицій у космічну галузь займає друге місце у світі. Це підтвердив DW директор програм спостереження за Землею ЄКА Йозеф Ашбахер (Josef Aschbacher). При цьому європейці все більше занепокоєні тим, як не втратити свої позиції. Так, США на сьогодні інвестують у використання космосу в сім разів більше, ніж Європа. Але найнебезпечніших конкурентів європейці вбачають не у Сполучених Штатах чи Росії. "Китай наздоганяє дуже і дуже швидко", - застерігає Ашбахер.

У 2018 році Європа за масою запущених у космос апаратів опинилася лише на четвертому місці із майже 60 тоннами. США запустили 130 тонн апаратів, Китай вийшов на друге місце із 76 тоннами, від нього на більше ніж 10 тонн відстає Росія.

Євросоюз має намір протистояти цій тенденції, об'єднавши із 2021 року всі свої космічні програми в одну. У Брюсселі вважають, що це зробить її більш помітною для громадськості. На цю програму протягом семи років планують виділити 16 мільярдів євро. Утім, майже всю суму спрямують на Galileo та Copernicus, які вже існують. На нові елементи програми - SST і систему захищеної супутникової комунікації для урядових служб GOVSATCOM - хочуть виділити лише 500 мільйонів євро.

Дивитись відео 00:49

Вогонь і космос: перший комерційний запуск ракети Falcon Heavy (12.04.2019)

Дивитись відео 00:56

Топ-5 міжнародних космічних проектів України (12.04.2018)

DW.COM

Реклама