Знову в Бундестазі: що треба знати про Вільну демократичну партію | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.09.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Знову в Бундестазі: що треба знати про Вільну демократичну партію

DW зібрала найцікавіші факти про маленьку політичну партію, яка може відіграти велику роль під час формування нового уряду Німеччини за результатами виборів до Бундестагу.

Лідер німецьких лібералів Крістіан Лінднер

Лідер німецьких лібералів Крістіан Лінднер

За прогнозами результатів виборів до німецького Бундестагу, консерватори Анґели Меркель (Angela Merkel) не зможуть самостійно сформувати уряд. А після того, як Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) оголосила про перехід в опозицію й відмовилася створювати чергову "велику коаліцію", Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), скоріше за все, будуть змушені домовлятися з невеликою центристською Вільною демократичною партією (ВДП) та Зеленими. За прогнозами, ВДП отримає 10,5 відсотка голосів.

У минулому ліберали - як їх також називають - входили до правлячої коаліції із консерваторами, починаючи від канцлерства Конрада Аденауера (Konrad Adenauer) до Гельмута Коля (Helmut Kohl) та, власне, Анґели Меркель. Але вільні демократи, будучи центристами, не мають також нічого проти і співпраці з соціальними демократами. ВДП була у складі правлячої коаліції за соціал-демократичних канцлерів Віллі Брандта (Willy Brandt) та Гельмута Шмідта (Helmut Schmidt). Партійна гнучкість означає, що її харизматичний молодий очільник Крістіан Лінднер (Christian Lindner) міг би тримати під контролем питання обрання канцлера - якби розрив між консерваторами та соціал-демократами не був настільки значний. Однак цей розрив, за прогнозами, становить більше 12 відсотків.

Якщо вони такі важливі, то чому про них останнім часом було так мало чути?

ВДП була представлена в Бундестазі 64 роки поспіль, але на виборах 2013 року партія не змогла подолати п'ятивідсотковий бар'єр і втратила представництво в парламенті. Це фіаско було спричинене слабким керівництвом та поширеним уявленням про те, що партія була зацікавлена лише в утриманні влади, а не у здійсненні якоїсь конкретної політики.

Крістіан Лінднер на передвиборчому плакаті Вільної демократичної партії

Крістіан Лінднер на передвиборчому плакаті Вільної демократичної партії

38-річний лідер лібералів Лінднер намагається подолати цей стереотип. Перед виборами він демонстративно відмовився визначати потенційних коаліційних партнерів, натомість зосередивши увагу на політичних позиціях.

То що ж ВДП збирається робити?

Вільні демократи - це ліберали у двох сенсах цього слова. Вони обстоюють політику невтручання уряду в бізнес та сповідують непохитну віру в економіку вільного ринку. Вони також є ліберальними демократами, які вважають, що держава повинна якомога менше втручатися у життя своїх громадян. Це їхня загальна орієнтація.

Програма ВДП, схвалена на партійному з'їзді 30 квітня цього року, явно є збірною солянкою, у якій акцент зроблено на двох темах: дигіталізації та освіті. Вільні демократи обіцяють покращити цифрову інфраструктуру Німеччини, створити міністерство цифрових справ та більше інвестувати у школи та університети. Це навряд чи класична позиція невтручання, але кому ж не подобається високошвидкісний інтернет та набуття корисних навичок?

І це не єдині протиріччя між партійною платформою та традиційним ліберальним світоглядом. Вільні демократи, на відміну від консервативних ХДС/ХСС, підтримують подвійне громадянство, але хочуть змусити мігрантів третього покоління вибирати одне громадянство. Лінднер критикував уряд Меркель за політику під час кризи біженців, заявивши, що людей не перевіряли належним чином, та закликавши до невідкладної депортації тих, чиї прохання про надання притулку були відхилені. 

Традиційно заможні виборці ВДП були б щасливі, якби політичній силі вдалося здійснити обіцянку й домогтися скорочення податків до 30 мільярдів євро. Принаймні в цій вимозі партія залишається вірною партійному минулому.

Позиція щодо України

Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: "Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну у Східній Україні". Однак у ході передвиборчої кампанії Крістіан Лінднер несподівано запропонував "заморозити" питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москвою. У відповідь на критику він наголосив: "ВДП не готова прийняти анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву".

Крім того, в інтерв'ю DW Лінднер озвучив можливість посилення санкцій проти РФ, якщо вона не схоче "вийти з глухого кута". 

На поворотах історії

Історія німецьких лібералів сповнена поворотів долі. Протягом десятиліть вони входили до урядів із різними політичними силами. У 1982 році ВДП наголошувала на своєму впливові, коли її міністри відмовилися від підтримки соціал-демократичного канцлера Шмідта та уможливили сходження на цю посаду консервативного Коля (Helmut Kohl). Міністр закордонних справ від цієї політичної сили Ганс-Дітріх Ґеншер (Hans-Dietrich Genscher) разом з Гельмутом Колем був одним із головних архітекторів возз'єднання Німеччини після падіння Берлінського муру в 1989 році.

Ґідо Вестервелле (ліворуч) та Юрґен Меллеманн намагалися дати новий поштовх політичній силі

Ґідо Вестервелле (ліворуч) та Юрґен Меллеманн намагалися дати новий поштовх політичній силі

Але після історичного злету партійна доля відвернулася від вільних демократів. У 1998 році після виборів з утворенням коаліції у складі СДПН та Зелених і приходом до влади Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder) ВДП опинилася за урядовим бортом - уперше за 29 років. Молоде покоління лідерів, включаючи Ґідо Вестервелле (Guido Westerwelle) та Юрґена Меллеманна (Jürgen Möllemann), намагалося дати партії нове обличчя.

Вестервелле з'явився в реаліті-шоу Big Brother і націлився на 18 відсотків на наступних виборах, але вільним демократами і близько не вдалося досягти цієї мети. В умовах скандалу з пожертвами пристрасний любитель парашутного спорту Меллеманн, очевидно, вчинив самогубство, стрибнувши з літака і не потягнувши за кільце розкриття парашута.

У 2009 році, скориставшись невдоволенням від першої великої коаліції Меркель, ВДП під керівництвом Вестервелле отримала 14,6 відсотка голосів і знову повернулася в уряд. Але не все йшло гладко.

Вестервелле на посаді міністра закордонних справ зазнав значної критики, коли він сказав журналістам ВВС говорити німецькою на його першій прес-конференції. Це був перший з багатьох незручних моментів під час його перебування на посаді. Підтримка партії танула на очах - ВДП зникала з одного земельного парламенту за іншим. За дещо дистанційованого керівництва Філіппа Реслера (Philipp Rösler) політсила отримала лише 4,8 відсотка під час виборів 2013 року. Після цього фіаско управління партією взяв на себе Лінднер. Вестервелле помер у 2016 році від лейкемії.

Після виборів до Бундестагу-2017 у ВДП зросли шанси долучитися до нового уряду після чотирьох років перебування у політичній пустелі. Німецькі ліберали могли б повернутися до влади в коаліції з консерваторами та Зеленими. Незалежно від результатів імовірних коаліційних переговорів вже зараз можна говорити, що воскресла ВДП відіграє важливу роль у німецькій політиці.

Читайте також серію статей DW про те, як провідні німецькі партії розглядають питання України, Криму та війни на Донбасі у своїх виборчих програмах та під час передвиборної кампанії. 

Дивитись відео 03:27
Now live
03:27 хв

#НімеччинаВибирає: де і чому керують вільні демократи

Дивитись відео 03:41
Now live
03:41 хв

#НімеччинаВибирає: Вільні демократи готові "заморозити" питання Криму

DW.COM

Аудіо й відео до теми