″Зелений″ компроміс українського уряду: половина інвесторів за бортом | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 24.07.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

"Зелений" компроміс українського уряду: половина інвесторів за бортом

Енергетичне співтовариство закликає Київ продовжити переговори з інвесторами, які незадоволені законом про зниження "зелених" тарифів. Таких близько половини, заявив DW представник організації Дірк Бушле.

Компромісним законопроектом незадоволені передовсім інвестори в енерегію сонця

"Компромісним" законопроектом незадоволені передовсім інвестори в енерегію сонця

Верховна Рада України21 липня ухвалила урядовий законопроєкт, яким знижуються тарифи, за якими державне підприємство "Гарантований покупець" купує у виробників  електроенергію з альтернативних джерел енергії. Цей закон - компроміс між урядом і виробниками, які погрожували позовами до міжнародних арбітражах через невиконання Україною своїх зобов'язань щодо розвитку альтернативних джерел енергії. В інтерв'ю Deutsche Welle ухвалення закону прокоментував Дірк Бушле (Dirk Buschle) - заступник директора секретаріату Енергетичного співтовариства. Бушле від імені цієї міжнародної організації, членом якої є Україна, виступає медіатором у переговорах між українським урядом та інвесторами у "зелену енергетику".

Deutsche Welle: Пане Бушле, як Ви оцінюєте ухвалення законопроекту? Чи є він вдалим розумним компромісом?

Дірк Бушле: Закон став результатом меморандуму, раніше підписаного між урядом і двома галузевими асоціаціями, які представляють інтереси інвесторів у відновлювальну енергетику. Меморандум був підписаний після тривалого процесу переговорів, в якому Енергетичне співтовариство виступало медіатором. Цей процес був важливим, аби уникнути ескалації. Більшість інвесторів вимушені були би звертатися до судів, якби не вдалося досягти цього компромісу. Медіація була потрібна, аби уникнути втрати довіри до України в очах інвесторів. Тому ми підтримуємо ухвалення закону. Але криза після його ухвалення все ще можлива. Адже до меморандуму приєдналися не всі інвестори. Деякі не погоджуються на його умови і треба продовжувати переговори, щоби були враховані позиції всіх інвесторів.

Що саме не задовольняє інвесторів, які не приєдналися до меморандуму?

Це окремі інвестори у вітрову енергетику, але передовсім інвестори в енергію сонця (члени Української асоціації відновлювальної енергетики, яка брала участь у переговорах, але не підписала меморандум). У всіх інвесторів підписані довгострокові договори з державним підприємством "Гарантований покупець", яке було і залишається під загрозою банкрутства. Аби стабілізувати це підприємство і загалом енергетичний сектор України від самого початку переговорів йшлося про зниження гарантованих тарифів для виробників. Більшість інвесторів у вітрову енергію вдалося переконати. Водночас, низка інвесторів, передовсім в енергію сонця, заявляють, що вони не готові до зниження тарифів, якщо не буде подовжено термін їх гарантованої виплати. Вони заявляють, що не можуть собі дозволити знизити підсумкову прибутковість проєктів. Тому вони вимагають, щоби термін гарантованих виплат було подовжено на два роки, додатково до встановленого нині 2030 року. Уряд не погоджується на це і на переговори поки що не йде. Таким чином, компроміс досягнуто не з усіма інвесторами, а лише приблизно з половиною. Щодо іншої половини ще нічого не вирішено.

Дірк Бушле брав участь у медіації між українським урядом та інвесторами. Поки результат задовольняє не всіх

Дірк Бушле брав участь у медіації між українським урядом та інвесторами. Поки результат задовольняє не всіх

Ви як медіатор очікуєте від уряду продовження переговорів?

Варто докласти додаткових зусиль і спробувати знайти компроміс. Я не кажу, що два роки подовження виплат - це має бути останнім словом з боку інвесторів. На мою думку, вимоги інвесторів загалом є легітимними. Кожен проєкт інший. Є проекти, які є економічно виправданими саме виходячи з тарифів, які були гарантовані на момент підписання договорів. Тому без подовження виплат в умовах зниження тарифу цей розрахунок не працює. Тому, яким би потрібним не був би ухвалений законопроєкт з точки зору стабілізації енергетики, наша критика полягає у тому, що уряд дотепер не збирається докладати зусиль, аби досягнути компромісу з усіма інвесторами. А серед незадоволених є й доволі великі інвестори.

Якщо переговори не буде відновлено, це обернеться судовими позовами?

Це абсолютно реалістичний сценарій, саме це ми і побачимо. Із самого початку ми як медіатори намагалися уникнути цього. Ми бачили, як, починаючи від кінця минулого року, назрівала велика криза довіри інвесторів до України. І ухвалення закону про зниження зеленого тарифу - це лише часткове вирішення проблеми. Ця криза довіри може дуже серйозно зашкодити Україні, і це стосуватиметься не лише відновлювальної енергетики. Аби цього уникнути, було важливо досягти згоди з якомога більшою кількістю інвесторів. А не лише з частиною з них, які, можливо, більш вправно лобіювали свої інтереси. Криза має бути подолана повністю, а не частково. Загалом становище української енергетики не надто хороше. І ухвалений закон не розв'язує цю проблему. Адже причина неплатоспроможності "Гарантованого покупця" не лише у тарифах, а загалом у структурних проблемах. А політичної волі розв'язати ці проблеми системно поки що не видно. І все це має присмак вибіркового задоволення інтересів окремих інвесторів.

Чи вдасться уряду розв'язати системні проблеми в енергетиці, не піднімаючи тарифи на електроенергію? Адже нині "зелений тариф" дотується за рахунок атомної електроенергії, яка сьогодні є дешевою у виробництві. Але дешевою вона є лише тому, що витрати на вирішення проблеми ядерних відходів і виведення старих АЕС з експлуатації перекладається на наступні покоління, витрати на це в тариф достатньою мірою не закладені.

Це несе у собі небезпеки для атомної енергетики. "Енергоатом" змушують постачати електроенергію населенню за дуже низькими цінами. Це доволі сумнівно, зокрема, з точки зору ядерної безпеки. Цю проблему неможливо вирішити так, як це зараз намагається зробити уряд - підкручуючи окремі гайки, аби втримати енергетику на плаву. Проблему треба вирішувати системно, на основі ухвалених раніше рішень про функціонування ринку електроенергії. Однак ми не бачимо волі уряду на це. Зовсім навпаки. Уряд займається задоволенням окремих інтересів, лише точково вирішуючи найнагальніші проблеми, як це було у питанні "зелених" тарифів.

Контрактів з фіксованим тарифом для "зеленої" енергетики більше не буде - нові інвестиції здійснюватимуться за підсумком аукціонів серед інвесторів. Схвалюватимуть ті проекти, які будуть готові працювати за нижчим за конкурентів тарифом. Як Ви гадаєте, за цією моделлю в Україну йтимуть інвестори чи привабливість цього сектору залишилася у минулому?

Нові інвестори би точно більше не прийшли, якби не було компромісу щодо тарифів і Україну завалили би судовими позовами. Далі же все залежить від того, наскільки прозоро будуть організовуватися аукціони. Якщо чиїсь приятелі не отримуватимуть преференції, то в України ще є потенціал залучити більше інвестицій. Адже ціни на обладнання для альтернативної енергетики продовжують знижуватися. В інших країнах енергетичного співтовариства ми бачимо, що за рахунок прозорих аукціонів вдається отримати суттєве зниження "зелених" тарифів. Тут все у руках українського уряду.

Дивитись відео 04:14

Чому ціна на електроенергію все одно зросте попри обіцянки уряду (19.05.2020)

Реклама