Здам історичну пам’ятку в оренду. Дорого | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Здам історичну пам’ятку в оренду. Дорого

Україна прагне стати туристичною Меккою у Східній Європі. Утім, як засвідчує практика, про туристів забувають, як тільки мова заходить про приватні інтереси та комерційну вигоду.

default

Обурені туристи

Західна Україна має чимало туристичних принад: мальовничі водоспади, автентичні старовинні будівлі, дерев’яні церкви, середньовічні замки. Один з них розташовано в Мукачевому. Замок Паланок вважається одним з відоміших у Європі. Це майстерний зразок середньовічної фортифікаційної військової архітектури XIV - XVII ст., який, однак, використовується не лише в культурно-туристичних цілях.

VIP -вечірка в середньовічному стилі

Переконавшись на офіційному сайті, що замок відкритий і працює в звичному режимі, група українських туристів вирушила до Мукачевого. І яким же виявилося їхнє розчарування, коли після кількагодинної виснажливої дороги з’ясувалося, що замок Паланок був зачинений через те, що ввечері там проводилася закрита приватна вечірка для VIP-гостей.

Не зрозуміли жарту по-українськи і понад сотню іноземних туристів, які організовано кількома автобусами їхали з Угорщини та Італії подивитися на відому історичну пам’ятку. Начальник охорони, представившись уповноваженим адміністрації замку, знервовано пояснював іноземним гостям, що вони приїхали сюди дарма, бо замок через приватну вечірку не працюватиме цілий день: «Я вже вам говорив. Все. Я не хочу мати діла. Я вже пояснив одним, іншим. Не можна. Дайте людям поробити. Сказано зараз не можна значить не можна. Приходьте в шість вечора, якщо у вас є запрошення»

Туристи мають бути поінформовані

Volksmuseum in Mukatschewe

Недоступний замок Паланок

Туристи, якими чиновники так опікуються на паперах, були просто шоковані таким ставленням до себе. Пані Гізела з Будапешту каже, що в Європі таке не припустиме – без попередження закривати пам’ятки архітектури для власних потреб, адже замок не є приватною власністю: «Нам сказали, що сьогодні замок працюватиме, а виявилося – не працює. Ми витратили купу часу – і на тобі. Це просто обурливо, адже ми приїхали сюди подивитися замок, а не слухати такі недолугі пояснення».

Відвідувачці Ользі з Полтави було соромно за те, що в Україні, яка гостинно запрошує до себе туристів, особливо з огляду на «Євро-2012», приватні потреби можновладців часто переважають над суспільними: «Ми приїхали своїм ходом. І я заздалегідь поцікавилася в туроператора, чи можемо ми тут подивитися замок. Нам сказали «можете». Туроператори не були попереджені про закриття. Я розумію, всякі накладки трапляються, але ж можна було просто повідомити, що сьогодні нічого не буде».

Організатор вечірки повідомив, що того дня у замку давали класичний концерт для VIP-персон, утім, у мікрофон повторити це відмовився. Лише сказав, що замок на реконструкції. Директор Мукачівського замку не відповідав на телефонні дзвінки журналістів, але його співробітники повідомили, що в замку за гроші можна організувати будь-яку приватну вечірку. Але домовлятися треба особисто з директором.

На історичних пам’ятках можна заробляти

Тим часом організаційний комітет відомої суспільної акції «Сім чудес України» оголосив 2010-ий роком популяризації та збереження українських замків. Адже нині в Україні їх залишилося лише 75. І то переважна більшість з них у вигляді руїн. А ще понад дві сотні замків узагалі не досліджені.

У концепції державної програми збереження та використання замків в Україні записано, що для відродження історичних пам’яток необхідно шукати альтернативних джерел фінансування, аби активно включати замки до туристичних маршрутів. Президент «Європейського фонду сприяння рекреаційно-природознавчій, природоохоронній та гуманітарній діяльності «Футурус ХХІ» Олександр Петров каже, що заробляти гроші для утримання історичних пам’яток – це європейська практика. Адже державного фінансування на збереження музейних комплексів, фортець чи замків не вистачає як в Україні, так і в Європі. Однак підходи в країнах різні.

Громадські ради мають все контролювати

«Навіть найбагатша держава за свій рахунок не може утримувати такі величезні споруди у такому автентичному вигляді, - каже Петров. - Це одна з найбільших проблем – знайти фінансування для них. Але це треба робити так, аби не перетворювати все на балаган. У регіонах треба створювати громадські ради, аби ці кошти контролювалися і справді використовувалися на відновлення цих споруд. Бо без контролю це перетвориться на бізнес окремої групи людей, як це часто трапляється в Україні».

Олександр Петров пропонує створювати при таких громадських радах, які контролюватимуть фінансову діяльність історичних музеїв, національних заповідників, фортець та замків, спеціальні інформаційні служби, які б оперативно повідомляли туроператорам про графік роботи тієї чи іншої культурної пам’ятки. Президент фонду «Футурус ХХІ» зауважив, що українцям слід повчитися у європейців організовувати роботу національних музеїв, заповідників та історичних комплексів так, аби всім було зручно, і державний заклад самостійно заробляв гроші на своє утримання.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM

Реклама