Звіт HRW: Київ продовжує дискримінацію жителів ОРДЛО | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 15.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Звіт HRW: Київ продовжує дискримінацію жителів ОРДЛО

У 2019 році в Україні не було забезпечено правосуддя у "справах Майдану", уряд продовжував дискримінаційну політику щодо жителів ОРДЛО, а російська влада переслідувала кримських татар, йдеться у доповіді HRW.

В Україні продовжують порушувати права людини

В Україні продовжують порушувати права людини

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) оприлюднила свою щорічну "Всесвітню доповідь" (World Report 2020) стосовно дотримання прав людини у світі. Її було представлено у вівторок, 14 січня, в Нью-Йорку.

У доповіді на понад 650-ти сторінках описана ситуація із правами людини в майже 100 країнах світу. У вступному есе виконавчий директор організації Кеннет Рот піддав різкій критиці атаку на права людини з боку Китаю. Він зазначив, що керівництво КНР, спираючись на репресії для утримання влади, розгорнуло найпотужніший за багато десятиліть наступ на глобальну систему захисту прав людини. "Така політика Пекіна знаходить живий відгук і підтримку серед автократичних популістів по всьому світу, в той час як сама китайська влада задіює економічні важелі для нейтралізації критики з боку інших держав", - наголосив він. Рот закликав негайно дати відсіч цьому наступу.

Ситуація з правами людини в Україні

У розділі, присвяченому Україні, вказано на основні порушення прав людини, які були зафіксовані минулого року. У доповіді відзначають і кілька позитивних моментів. 

Щодо ситуації на Донбасі у звіті вказується на значне скорочення в 2019 році кількості втрат серед цивільного населення. Водночас у період із січня по травень 2019 року втричі у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року збільшилася кількість нападів на школи. За шість років конфлікту загинули 147 дітей.

Інфографіка - цивільні жертви війни на Донбасі

HRW звертає увагу на те, що український уряд продовжує проводити дискримінаційну політику щодо людей, які мешкають у самопроголошених "республіках", вимагаючи від них реєструватися на підконтрольній уряду території як внутрішньо переміщені особи. Такі вимоги спричиняли труднощі з отриманням пенсій для багатьох людей похилого віку. Окрім того, залишається проблемою обмежений доступ до медичної допомоги на деяких контрольних пунктах в'їзду-виїзду. На ці ж проблеми HRW звертала увагу і в минулорічному звіті.

Стосовно дотримання принципу верховенства права особливу увагу Human Rights Watch звертає у своїй доповіді на те, що до цього часу в більшості випадків не було забезпечено правосуддя щодо злочинів, скоєних під час акцій протесту на Майдані у 2014 році та протистояння в Одесі у травні того ж року. Організація наголошує, що у серпні Генеральна прокуратура розпорядилася ліквідувати управління спеціальних розслідувань, яке вело "справи Майдану", а в листопаді передала їх до Державного бюро розслідувань, що було зроблено без чіткої процедури і призвело до фактичної зупинки поточних розслідувань.

Серед позитивних змін HRW називає ухвалення українським парламентом закону про зняття недоторканності з народних депутатів та початок роботи Вищого антикорупційного суду. Окрім того, президент Володимир Зеленський підписав закон про інформаторів, яким буде захищено та фінансово заохочено тих, хто забажає повідомити про корупцію. 

У сфері свободи віросповідання також були зафіксовані випадки порушення прав людини. Зокрема, після надання автокефалії новоствореній Православній церкві України до неї перейшла частина парафій. Ці переходи іноді супроводжувалися насильством з боку прихильників обох церков, а в деяких випадках і представників місцевої влади.

Було зареєстровано кілька випадків залякування та погроз на адресу вірян і представників кліру Православної церкви України (ПЦУ), на які поліція не реагувала, а подеколи і сприяла їм. Також були повідомлення про випадки насильства та залякування на адресу ПЦУ на Донбасі, зокрема про обшуки у приміщеннях церков і будинках священиків, а також про конфіскацію майна.

У 2019 році незалежні українські медіа і далі перебували під тиском. Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував щонайменше 11 випадків побиття або травмування журналістів та одне вбивство. Також мали місце десятки випадків погроз на адресу журналістів і перешкоджань виконанню ними своїх професійних обов'язків. HRW звертає увагу на загибель від нападу невстановленого нападника журналіста-розслідувача Вадима Комарова. Також згадується, що було засуджено п'ятьох осіб, які здійснили напад на активістку Катерину Гандзюк, однак обвинувачення замовникам нападу пред'явлено ще не було.

HRW занепокоєна ухваленням парламентом закону про використання української мови у більшості сфер суспільного життя. "Цей закон викликав занепокоєння з приводу того, що він не забезпечує достатньою мірою захист і використання мов меншин", - наголошує організація.

У Криму російська влада продовжує переслідувати десятки людей за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі, йдеться в доповіді HRW. Зокрема, у березні минулого року було заарештовано 24 кримських татар, яких звинуватили у причетності до панісламського руху "Хізб ут-Тахрір". Проти жодного з них не було висунуто звинувачень у вчиненні будь-якого акту насильства. Принаймні четверо заарештованих зазнали катувань або жорстокого поводження. У червні було заарештовано ще вісьмох кримських татар за таким самим звинуваченням.

В Україні представники угруповань, які пропагують ненависть і дискримінацію, і далі становили загрозу для етнічних меншин, лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів, а також для правозахисників. HRW наголошує, що у деяких випадках правоохоронці успішно боролися з такими проявами насильства, однак часто їхня реакція була неефективною.

Дивитись відео 03:29

Фактчек DW: Україна в міжнародних рейтингах - краща серед гірших? (17.12.2018)

Реклама